ПОЛЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: Полем їде трактор

Правильніше: шукати вітра в полі

Правильніше: за водою пішло

Правильніше: шукай вітра в полі

Правильніше: у чистому (у чистім) полі

Правильніше: мати на оці; не спускати з ока

Правильніше: плачем лиха не виплачеш; сльозами горя не здолаєш (не відбудеш, не заллєш); слізьми горю не зарадиш; не журись, а за діло берись; журба сорочки не дасть; не потурай журбі – вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю; плачем ділу не пособиш; журбою поля не перейдеш

Правильніше: єлисейські поля

Правильніше: шукай вітра в полі; тільки його й бачили

Правильніше: ловити вітра в полі; шукати вчорашнього дня

Правильніше: одним миром мазаний; одного тіста книш

Правильніше: самотній, самітний; як байбак у морі; сам один; один як палець (як перст) ; один як верства на шляху; один як та билина в полі; один як горох при дорозі

Правильніше: один кіл плота не держить; одна ластівка – то ще не весна; більша громада, як одна баба; одна ластівка весни не робить

Правильніше: не з нашої парафії; не нашої сотні; не того тіста книш

Правильніше: не спускати очей (ока) з чогось

Правильніше: ловити вітра в полі

Правильніше: шукай вітра в полі

Правильніше: сам-один, сам-самісінький; як билина в полі

Правильніше: лишитися за кадром

Правильніше: бігти по краю поля

Перевірте вживання іменника поля і в разі потреби замініть:

береги — краї книжки, зошита, тканини, посуду;

криси — краї капелюха, бриля.

АЛЕ:

береги — край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря.

Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги (Іван Нечуй-Левицький).

Білі краї книжки чи зошита звуться береги, а не поля, як дехто вважає. "Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки" (Натан Рибак). Лексемою береги іноді позначають краї чогось, наприклад: "Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою" (Олесь Донченко); часом цей іменник відповідає російському кайма: "... Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги" (Кость Гордієнко).
Помиляються ті, хто називає краї капелюха, бриля полями: "Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали". По-українському вони звуться криси: "Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя" (Юрій Яновський). Від цього слова походить карпатська крисаня – капелюх з розлогими крисами. "На нім крисаня аж горить" (Микола Шеремет).
Буває, що слово криси виступає синонімом іменника краї: "Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни" (Михайло Коцюбинський).

Правильніше: 1. (капелюха) криси
2. (книги) береги

Правильніше: на ниві, на полі, на арені

Правильніше: Як (коли) рак у полі свисне

Правильніше: Лежать незасіяні поля

Правильніше: Криси капелюха