ЯК ТІЛЬКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
як тільки
Правильніше:
щойно
Мова – не калька: словник української мови
як душі завгодно
Правильніше:
як тільки хочеться (бажається); як до вподоби; як подобається
Мова – не калька: словник української мови
Щойно і як тільки
Замініть сполучник як тільки, якщо він вказує, що якась дія починається відразу після іншої, на стилістично кращий варіант: щойно.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Як тільки одужаю від травм, я матиму змогу боксувати проти нього. | Щойно одужаю від травм, я матиму змогу боксувати проти нього. |
АЛЕ:
Як тільки не називали його: і ледарем, і бовдуром.
лиш тільки
Правильніше:
як тільки, тільки-но
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Варто, тільки, тільки-но, як тільки
Інколи доводиться чути з уст і бачити на письмі вислови на кшталт: «Варто мені взятися за роботу, як він одразу ж кличе мене до себе»; «Варто мені лягти, як миттю засинаю». В обох цих фразах слово варто, вжите в значенні прислівника, стоїть не до речі, його механічно перенесено з російських висловів «стоит мне взяться за работу», «стоит мне лечь». По-українському в таких випадках слід сказати: «Тільки (або — тільки-но, як тільки) візьмусь за роботу, він одразу кличе мене до себе»; «Тільки (або — тільки-но, як тільки) ляжу, миттю засинаю».
Слово варто кажемо тоді, коли хочемо висловити, що слід або не слід щось робити, що є в цьому потреба чи рація: «І справді варто було б попливти човном» (І. Нечуй-Левицький); «То видно, ще не варто над ним і сумувать» (Леся Українка); «Варто щось попоїсти» (Б. Грінченко).
Слово варто кажемо тоді, коли хочемо висловити, що слід або не слід щось робити, що є в цьому потреба чи рація: «І справді варто було б попливти човном» (І. Нечуй-Левицький); «То видно, ще не варто над ним і сумувать» (Леся Українка); «Варто щось попоїсти» (Б. Грінченко).