НАПАМ'ЯТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

читати напам'ять

Правильніше: читати з пам'яті (з голови)
Мова – не калька: словник української мови

знати назубок

Правильніше: знати напам'ять (досконало); мати в голові
Мова – не калька: словник української мови

вивчити назубок

Правильніше: вивчити (завчити, задовбати, задовбти, витовкти) напам'ять
Мова – не калька: словник української мови

напам'ять – на пам'ять

Розрізняються написанням.
Напам'ять (прислівник) – з пам'яті, не дивлячись у текст. Виступає як одне слово. «(Неріса:) Певне, вже й сусіди напам'ять вивчили оту промову про викуп мій» (Леся Українка), «Дмитро майже напам'ять знав, хто що має і як живе» (Андрій Гудима). На пам'ять (іменник з прийменником). Обидва слова пишемо окремо. «Часом давно забуте звідкись прилізе на пам'ять» (Михайло Коцюбинський), «Якось Хома виявив бажання, щоб Ференц змалював його на пам'ять нащадкам подільської Вулиги» (Олесь Гончар).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)