ЗВ'ЯЗКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
налагоджувати зв'язки
Правильніше:
заводити (зав'язувати) стосунки
Мова – не калька: словник української мови
мати любовні зв'язки поза шлюбом
Правильніше:
скакати в гречку
Мова – не калька: словник української мови
дипломатичні контакти
Правильніше:
дипломатичні зв'язки
Мова – не калька: словник української мови
Відношення, взаємини, стосунок, відносно, щодо, стосовно, відносність
Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв'язках.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.
Порвані зв'язки
Правильніше:
Розірвані зв'язки
Навіть при цих зв'язках
Правильніше:
Навіть із цими зв'язками
уступити в любовний зв'язок
Правильніше:
зазнатися з ким; зав'язати любовні взаємини (стосунки); кохатися; любитися
Мова – не калька: словник української мови
узи братства
Правильніше:
братерська зв'язка
Мова – не калька: словник української мови
у зв'язку з…
Правильніше:
з огляду на…
Мова – не калька: словник української мови
провідниковий зв'язок
Правильніше:
дротовий зв'язок
Мова – не калька: словник української мови
не втрачаймо контакт
Правильніше:
не втрачаймо зв'язок
Мова – не калька: словник української мови
комунікація
Правильніше:
сполучення; зв'язок
Мова – не калька: словник української мови
із зв'язками
Правильніше:
скрізь має руку
Мова – не калька: словник української мови
зв'язок часів
Правильніше:
перегук віків
Мова – не калька: словник української мови
вступити у зв'язок
Правильніше:
зайти у зв'язок
Мова – не калька: словник української мови
встановити зв'язок, послідовність у розмові (подіях)
Правильніше:
піймати нитку (нитки) чогось
Мова – не калька: словник української мови
беручи під увагу що; у зв'язку з чим
Правильніше:
з огляду на що
Мова – не калька: словник української мови
завдяки, дякуючи, у зв'язку з, з огляду на, через, враховувати, зважити на
1. Замість враховувати (вік, обставини, погодні умови і т. ін.) ліпше поставити: зважити на (вік, обставини, погодні умови, політичну ситуацію), брати до уваги, з огляду на...
2. завдяки – дякуючи –через
Завдяки (кому, чому), прийменник, сполучається з давальним відмінком. Застосовується на позначення причини, що викликає бажаний результат, створює сприятливі умови для здійснення чогось. «І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни» (Олесь Гончар), «Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок» (Любомир Дмитерко). «Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Юрій Яновський).
Але це слово неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: «Один член команди не з'явився на змагання завдяки хворобі» (з газ.); «... Впритул до житлових будинків затишно розмістився лако-фарбовий завод. Завдяки йому в житловій зоні граничнодопустимі концентрації бутцелату перевищено в шість разів» (з журн.). Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв'язку з: «Озиме восени через засуху не сходило...» (Григорій Квітка-Основ'яненко); «Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв'язку з родинними обставинами» (Василь Кучер).
Зате у зворотах дякуючи допомозі, дякуючи підтримці, дякуючи добрій організації, дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам тощо доречне слово завдяки. Адже дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і стоїть на місці, приміром, у такому контексті: «Подорожній відпочив і збирався йти, дякуючи господарям за гостинність».
2. завдяки – дякуючи –через
Завдяки (кому, чому), прийменник, сполучається з давальним відмінком. Застосовується на позначення причини, що викликає бажаний результат, створює сприятливі умови для здійснення чогось. «І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни» (Олесь Гончар), «Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок» (Любомир Дмитерко). «Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Юрій Яновський).
Але це слово неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: «Один член команди не з'явився на змагання завдяки хворобі» (з газ.); «... Впритул до житлових будинків затишно розмістився лако-фарбовий завод. Завдяки йому в житловій зоні граничнодопустимі концентрації бутцелату перевищено в шість разів» (з журн.). Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв'язку з: «Озиме восени через засуху не сходило...» (Григорій Квітка-Основ'яненко); «Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв'язку з родинними обставинами» (Василь Кучер).
Зате у зворотах дякуючи допомозі, дякуючи підтримці, дякуючи добрій організації, дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам тощо доречне слово завдяки. Адже дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і стоїть на місці, приміром, у такому контексті: «Подорожній відпочив і збирався йти, дякуючи господарям за гостинність».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Зворотній зв'язок
Правильніше:
Зворотний зв'язок