БАБ'ЯЧИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Ба́бин, ба́бський, ба́б'ячий

Слово бабин — присвійний прикметник від іменника баба в значенні «стара жінка» або «мати батька чи матері». Означає він: «той, що належить бабі». «З затаєним щемінням душі поглядає на металеву вишку, що вигналась вензелем антени в небо під бабиним виноградником». (О. Гончар.) «А щось не по його — знову пхенькав і всім тілом вив'юнювався із бабиних пут, якими було його закручено поверх пелюшок — бабиною крайкою». (Григорій Тютюнник.)
Щодо словосполучення, яке означає теплі, ясні дні на початку осені, а також сріблясте павутиння, що літає в цей час, то його можна зустріти в трьох варіантах: бабине літо, бабське літо (ці два словосполучення зафіксовані в «Словарі української мови» за ред. В. Грінченка — див. т. 1, с. 14, 15), баб'яче літо (наприклад, у Ю. Смолича: «Вгорі тихо, пропливають сріблясті й ніжні пасомка «баб'ячого літа»). Проте останнім часом як стилістична норма усталилося вживання першого — бабине літо, що й відбилося в нинішніх словниках: «Іван Сергійович почав малювати принадливі картини осінньої природи, лілову далечінь ланів, срібну павутину бабиного літа на жовтій стерні, озеро, заросле очеретом». (О. Донченко.)
Прикметник бабський — це синонім до слова жіночий, його відповідник, що вживається тільки в розмовному стилі мовлення. Означає: «характерний тільки для жіноцтва» (на противагу чоловікам). «О, вона бачить його наскрізь, всі його думки й бажання, то нехай він сидить, не рипається, в бабське діло не мішається». (М. Коцюбинський.) «Боже, скільки ще в ній, Інні Сіверській, ординарного, бабського (В. Дрозд.)
Прикметник бабський означає також: «той, що складається з баб — старих жінок або взагалі з жінок» (бабський в останньому значенні вживається в розмовному стилі).
Трактористам і не в мислі,
не приходило і в толк,
що напроти наступає
бабський власницький полк.
(П. Тичина.)
Прикметник баб'ячий може означати: «характерний для старих жінок або взагалі для жінок» — у розмовному стилі — наприклад: «Марко затих і почав розташовуватися, як дома. Зняв із себе жупанину, якісь баб'ячі кацавейки і в одній домашній сорочці, брудній і пожмаканій, розвалився на лаві…» (Григорій Тютюнник.); коли стосується постаті, ходи, жестів, частин тіла, голосу та ін. — «женоподібний» або «такий, як у старої баби» — наприклад: «На його голеному баб'ячому обличчі ясно позначилася досада». (О. Донченко.); «такий, що складається з жінок, у якому беруть участь жінки» (баб'яче царство, баб'ячий бунт). «Здається, баб'ячий бунт, — тихо вимовив Порфир Бульба». (І. Микитенко.)
Отже, літобабине, «жіночий» у розмовному стилі — бабський або баб'ячий, прикметник від баба в значенні «стара жінка»баб'ячий, «женоподібний»баб'ячий.