Б'ЮТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
ціни б'ють по кишені
Правильніше:
ціни кусаються
Мова – не калька: словник української мови
трясе від холоду (страху)
Правильніше:
дрижаки пробирають (проймають, нападають, беруть, б'ють, хапають)
Мова – не калька: словник української мови
пристосовуватися до обставин
Правильніше:
тримати ніс за вітром; як дають, то бери, а як б'ють, то біжи (тікай, кричи)
Мова – не калька: словник української мови
лежачого не б'ють
Правильніше:
на похиле дерево і кози не скачуть
Мова – не калька: словник української мови
кидає в дрож
Правильніше:
дрижаки б'ють
Мова – не калька: словник української мови
і в хвіст, і в гриву
Правильніше:
б'ють і плакати не дають
Мова – не калька: словник української мови
дрижить, як осиновий листок
Правильніше:
дрижаки б'ють
Мова – не калька: словник української мови
Падати, впадати, сипати, побиватися, бити і кидатися
Перевірте вживання дієслова кидатися і в разі потреби замініть:
падати — опускатися;
впадати — привертати увагу;
сипати — щедро витрачати;
побиватися — судорожно здригатися;
бити в голову — про хмільні напої.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| кидатися на коліна | падати на коліна |
| кидатися в очі | впадати в око (очі) |
| кидатися грішми | сипати грішми |
| кидатися на всі сторони від горя | побиватися від горя |
| вино кидається в голову | вино б'є в голову |
АЛЕ:
кидатися — швидко йти, бігти; махнувши рукою (руками), примушувати летіти; сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу).
Вона кидалася то до вікна, то до порога.
Він і далі кидається сніжками.
шанобливо вклонятися
Правильніше:
бити чолом
Мова – не калька: словник української мови
тривожитися
Правильніше:
бити на сполох
Мова – не калька: словник української мови
тремтіти від холоду
Правильніше:
їсти (бити, вибивати) дрижаки
Мова – не калька: словник української мови
торжествувати
Правильніше:
бити в литаври
Мова – не калька: словник української мови
тинятися без діла
Правильніше:
давати горобцям дулі; горішки бити
Мова – не калька: словник української мови
стріляти з гармати по горобцях
Правильніше:
іти на муху з обухом; бити батогом по воді
Мова – не калька: словник української мови
спати безпробудно
Правильніше:
спати непробудно (міцно, твердо); спить, хоч з гармати бий (стріляй); спить, як після маку (маківки)
Мова – не калька: словник української мови
сипати сіль на рану
Правильніше:
бити в саму душу (болячку)
Мова – не калька: словник української мови
сама себе раба б'є, що нечисто жито жне
Правильніше:
бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте
Мова – не калька: словник української мови
погрожувати кому-небудь
Правильніше:
бити в кулаки
Мова – не калька: словник української мови
плювати в стелю
Правильніше:
горобцям дулі давати; сидіти й мухи бити; сидіти згорнувши (склавши) руки; байдики (байди, баглаї) бити; байдикувати
Мова – не калька: словник української мови
палко запевняти кого-небудь у чомусь
Правильніше:
бити себе в груди кулаком
Мова – не калька: словник української мови
палити з пушок
Правильніше:
бити (садити) з гармат
Мова – не калька: словник української мови
осліпляти
Правильніше:
бити в очі
Мова – не калька: словник української мови
нічого не робити (байдикувати)
Правильніше:
ганяти (лякати) бліх (собак); лежати лоском; дурних у решето ловити; лігма (лежнем) лежати; лежати на печі (на перинах); ворон лічити; сім неділь на тиждень справляти; і голки в руки не взяти; вигріватися на печі; ганяти вітер по вулицях (по світу); сидіти склавши руки; ані за холодну воду не братися; тинятися без діла; сидні (лежні, посиденьки, походеньки) справляти; підпирати кутки; бити байдики
Мова – не калька: словник української мови
натякати на що
Правильніше:
гнути на що (куди); бити клинці; закидати надогад
Мова – не калька: словник української мови
мати вид на кого (на що)
Правильніше:
важити (бити, цілити) на кого (на що); мати [певні] наміри (заміри) на кого (на що); рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого (на що); накидати оком на кого (на що)
Мова – не калька: словник української мови
лихорадка трясе
Правильніше:
пропасниця (лихоманка, трясця) б'є (трясе, трусить, тіпає)
Мова – не калька: словник української мови
лежати на боці (на печі)
Правильніше:
лежня справляти; байдикувати; байдики бити; лежма лежати
Мова – не калька: словник української мови
ледарювати
Правильніше:
коту пузо чухати; лежня бити
Мова – не калька: словник української мови
кричати на всіх перехрестях
Правильніше:
кричати на кожному розі (скрізь і всюди); дзвонити (бити) в усі дзвони
Мова – не калька: словник української мови
кланятися
Правильніше:
бити поклони; бити чолом; віддавати поклони
Мова – не калька: словник української мови
ініціатива наказуєма
Правильніше:
за моє жито мене й бито; де почин, там і кара; за почин карають: хто везе, того й поганяють; нашим салом та по нашій шкурі
Мова – не калька: словник української мови
зорі лічиш, а під носом не бачиш
Правильніше:
за гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве
Мова – не калька: словник української мови
життя б'є ключем
Правильніше:
життя б'є джерелом (дзюрком, цівкою); життя буяє (вирує, клекотить, клекоче)
Мова – не калька: словник української мови
дякувати
Правильніше:
падати в ноги; бити чолом
Мова – не калька: словник української мови
дуже мало
Правильніше:
і котові на сльози нема (немає, не вистачить); на заячий (гороб'ячий, горобиний) скік; на ламаний гріш не набереш; хоч грім бий; мов шилом юшки (патоки) вхопити; як тарас гусіні на великдень нарвав
Мова – не калька: словник української мови
гуляти, так гуляти
Правильніше:
бий, жінко, ціле яйце в борщ
Мова – не калька: словник української мови
говорити без натяків
Правильніше:
бити прямо в лоб
Мова – не калька: словник української мови
гаряче запевняти (переконувати)
Правильніше:
бити себе в груди
Мова – не калька: словник української мови
була не була – катай з плеча
Правильніше:
ласувати так ласувати – бий, жінко, ціле яйце в борщ
Мова – не калька: словник української мови
бити
Правильніше:
годувати бебехами (буханцями, штурханцями); годувати (частувати) потиличниками; міряти лозиною; обкладати боки; бити (хрестити) різками; гладити по спині; годувати лящами; дати (втерти) кабаки
Мова – не калька: словник української мови
бити чолом
Правильніше:
шапкувати
Мова – не калька: словник української мови
бити через край
Правильніше:
переповнювати
Мова – не калька: словник української мови
бити тривогу
Правильніше:
бити на сполох (ґвалт)
Мова – не калька: словник української мови
бити по голові кого-небудь
Правильніше:
давати половиць
Мова – не калька: словник української мови
бити на смерть
Правильніше:
бити на забій
Мова – не калька: словник української мови
бити кого-небудь різкими короткими ударами
Правильніше:
годувати штурханцями
Мова – не калька: словник української мови
бити в набат
Правильніше:
бити (дзвонити) на сполох (на ґвалт); бити в бубни
Мова – не калька: словник української мови
без потреби тинятися (ходити) туди й сюди
Правильніше:
мишей топтати; байди бити; давати горобцям дулі
Мова – не калька: словник української мови
байдикувати
Правильніше:
байди (байдики, бомки, гандри) бити; давати горобцям дулі; баглаї годувати (гнути); ловити ґави (ґав, ворон)
Мова – не калька: словник української мови
Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти
«У селі забили тривогу»; «В артілі забили сполох», — читаємо в сучасних оповіданнях, і нам ясно, що краще було б авторам підшукати інші дієслова замість забити, що має багато значень. Ми звикли чути його в розумінні «міцно затулити» («Забили вікна й двері»), «засмітити» («Щось забило відтулину»), «забуртувати, захарастити» («Забило снігом дорогу»), «знищити» («Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу»), «пригнітити побоями» («Так забили того хлопчину-сироту, що він тепер усього боїться»). Чуємо це дієслово в переносному значенні в інших висловах: забивати баки, забити памороки.
Коли йдеться про тривогу, сполох, бучу, крик, гамір тощо, тоді більше до речі будуть дієслова: бити («Федір Гичка б'є тривогу, калатає в рейку-дзвін!..» — С Олійник; «Часто і поспішно бив на сполох церковний дзвін». — Ю. Смолич), збити («Жінка аж під стелю, — таку бучу збила». — Казка), зчиняти («Гамір атенці зчинили, наче готовили бурю». — П. Тичина), здіймати («Публіка здіймає нетерплячий гомін». — Леся Українка), знімати («Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія». — Марко Вовчок).
Коли йдеться про тривогу, сполох, бучу, крик, гамір тощо, тоді більше до речі будуть дієслова: бити («Федір Гичка б'є тривогу, калатає в рейку-дзвін!..» — С Олійник; «Часто і поспішно бив на сполох церковний дзвін». — Ю. Смолич), збити («Жінка аж під стелю, — таку бучу збила». — Казка), зчиняти («Гамір атенці зчинили, наче готовили бурю». — П. Тичина), здіймати («Публіка здіймає нетерплячий гомін». — Леся Українка), знімати («Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія». — Марко Вовчок).
Плювати в стелю
Правильніше:
Байдики бити, байдикувати