ХИТРИТИ

хитри́ти виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом

вихля́ти (розм.) хитрувати, говорити неправду.

комбінува́ти (розм.) робити комбінації (у 2, 3 знач.).

крути́ти (розм.) хитрощами ухилятися від відвертої відповіді, розмови, прямої дії.

лиси́чити (розм.) бути лисицею (у 2 знач.).

лука́вити хитрувати, приховуючи правду.

маневрува́ти (розм.) діяти, застосовуючи хитрощі, вдаватися до вивертів (у 2 знач.).

політикува́ти (діал.) хитрувати, лукавити.

хитрува́ти виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом; лисичити.

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

лукавити

Мова – не калька: словник української мови

мудрувати (над чим)

вивертатися крутити хвостом

виявляти хитрощі

підлазити з хитрощами

пускатися на хитрощі

Словник синонімів Караванського