УНІТАРНИЙ

уніта́рний який становить собою одне ціле

монолі́тний цілісний, суцільний.

неподі́льний який не підлягає поділу, перебуває у спільному володінні, користуванні і т. ін.

об'є́днаний з'єднаний в одне ціле; зроблений єдиним, цілим - Дієпр. пас. мин. ч. до об'єдна́ти.

собо́рний об'єднаний; неподільний.

соборний

єдиний

Словник синонімів Караванського

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

цілісний, одноцілий

Мова – не калька: словник української мови

інтеґрований (кн.)

Словник синонімів Караванського