УМЛІВАТИ

умліва́ти про серце - під впливом сильного почуття втрачати нормальний ритм, ніби зупинятися

вмліва́ти

завмира́ти

замира́ти

захо́дитися

омира́ти (діал.)

сти́скуватися

стиска́тися

те́рпнути

холо́нути

Цифрові лексикографічні системи української мови

умліва́ти впадати в непритомність

вмліва́ти втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати.

зомліва́ти втрачати свідомість; непритомніти.

млі́ти утрачати свідомість; непритомніти.

неприто́мніти втрачати здатність осмислено сприймати навколишнє; зомлівати.

обмира́ти (розм.) непритомніти.

обімліва́ти (розм.) слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття.

омліва́ти (рідше) те саме, що зомліва́ти.

Цифрові лексикографічні системи української мови

умліва́ти (розм.) від варіння ставати розсипчастим, крихким

впріва́ти

розва́рюватися

розкипа́ти

розкипа́тися

розімліва́ти

упріва́ти

Цифрові лексикографічні системи української мови

умліва́ти про тіло або його частини - втрачати чутливість

вкляка́ти дерев'яніти, терпнути від холоду, незручного положення і т. ін.

вмліва́ти ставати нечутливим через порушення кровообігу; терпнути (про частини тіла).

дерев'яні́ти втрачати чутливість; терпнути, німіти.

закляка́ти втрачати чутливість, рухливість, гнучкість від холоду або незручного положення (про людину, частини її тіла).

замліва́ти втрачати чутливість, німіти внаслідок порушення кровообігу (про частини тіла); затерпати.

затерпа́ти втрачати будь-яку чутливість, гнучкість, здатність вільно рухатися внаслідок порушення кровообігу; німіти (про тіло людини, його частини).

затіка́ти набрякати від порушення кровообігу, втрачаючи чутливість, гнучкість (про руки, ноги).

зомліва́ти ставати нечутливим через порушення кровообігу; терпнути (про частини тіла).

кля́кнути дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти.

німі́ти втрачати чутливість (про тіло або його частини); терпнути, клякнути.

обімліва́ти (розм.) втрачати здатність рухатися; терпнути, клякнути (про частини тіла).

потерпа́ти (розм.) те саме, що те́рпнути.

те́рпнути утрачати чутливість; дерев'яніти, німіти (про тіло або його частину).

укляка́ти дерев'яніти, терпнути від холоду, незручного положення і т. ін.

ціпені́ти ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.); клякнути.

Цифрові лексикографічні системи української мови

знемагати

зомлівати

мліти

непритомніти (с.)

обмирати