САМОПОЖЕРТВА

самопоже́ртва жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших

же́ртва відмова від особистих прав, вигод і т. ін.; самопожертвування.

посвя́та (діал.) самопожертва.

посвя́чення (діал.) самозречення, жертва.

саможе́ртва те саме, що самопоже́ртва.

самозре́чення зречення, добровільна відмова від особистих благ в ім'я кого-, чого-небудь.

самопоже́ртвування те саме, що самопоже́ртва.

самопосвя́та те саме, що самопоже́ртва.

пожертва

Словник синонімів Караванського

Мова – не калька: словник української мови