ПРИСПІШЕНИЙ

приспі́шений поспішний (про мовлення, розмову і т. ін.)

квапли́вий який робиться, відбувається, виконується з поспіхом, хапливо; поспішний.

поква́пливий сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапний.

поква́пний сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапливий.

поспі́шливий швидкий, поспішний.

поспі́шний який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий.

похі́пливий (діал.) спішний.

спі́шний який здійснюється, робиться швидко, квапливо.

швидки́й поспішний (про мовлення, розмову і т. ін.).

Мова – не калька: словник української мови