ПРАЦЕЛЮБ

працелю́б той, хто багато й старанно працює

подви́жник (розм.) самовідданий трудівник у якійсь галузі.

працівни́к трудяща людина, трудівник.

роботя́га (розм.) роботяща, працьовита людина.

робітни́к той, хто працює, трудиться; трудівник.

труда́р (уроч.) те саме, що трудівни́к.

трудолю́б (рідко) те саме, що працелю́б.

трудолю́бець (рідко) те саме, що працелю́б.

трудя́га (розм.) той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця.

трудя́ка (розм.) те саме, що трудя́га.

трудівни́к той, хто багато й старанно працює.

Мова – не калька: словник української мови