ПОТЕНЦІЯ

поте́нція (книжн.) природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості

да́ні якості, необхідні для чого-небудь.

зда́тність (розм.)

зді́бність

ке́ба (діал.)

кебе́та (розм.)

потенціа́л (книжн.)

спосо́бність (розм.)

спосі́бність (розм.)

хист

хисть (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

поте́нція (книжн.) наявність умов, сприятливих для чогось, обставин, які допомагають чомусь, тощо

можли́вість

перспекти́ва сприятливі умови для майбутньої діяльності.

по́ле умова для чогось.

шанс

Цифрові лексикографічні системи української мови

здатність

змога

сила

спроможність

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

потенція

потуга

потужність

Мова – не калька: словник української мови

потенція

енергія

потуга (с.)

потужність

сила (приб.)

снага

Словник синонімів Караванського

потенція (кн.)

можливість

змога

мо́га (р.)

можність (зст.)

шанс

Словник синонімів Караванського

потенція

потенціял

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

потенції

резерва

можливості

резерви (мн.)

Словник синонімів Караванського