ПОВІРНИК

пові́рник довірена особа для виконання якогось доручення

вповнова́жений (ім.) довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями.

відпору́чник (діал.) уповноважений.

депута́т обрана або виділена особа, уповноважена для виконання якого-небудь доручення.

пові́рений особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені.

уповнова́жений (ім.) довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями.

адвокат

правник

юрист

іст. присяжний повірений

Словник синонімів Караванського

вповноважений (ЯК ІМ.)

повірений (як ім.)

Словник синонімів Караванського

уповноважений (ЯК ІМ.)

повірений (як ім.)

Словник синонімів Караванського

Мова – не калька: словник української мови