ПЕНЬ

пень (діал.) колодка з видовбаною діркою, що використовується як житло для бджіл, птахів

дупля́нка колодка з видовбаною діркою, що використовується як житло для бджіл, птахів.

коло́да обрубок товстої деревини з видовбаною серединою, який використовують як вулик, човен, ночви і т. ін.

коло́дка те саме, що коло́да¹ 1, 2.

Цифрові лексикографічні системи української мови

пень залишок від зрізаного або зламаного дерева

штурпа́к (діал.) з гострим верхом.

Цифрові лексикографічні системи української мови

пень зуба

корінь

Словник синонімів Караванського

пень не в землі

корч

Словник синонімів Караванського

пень (хто) Л.

стовбур

одоробало

Словник синонімів Караванського

дурак

ба́ймуд

бе́йдак

бевзень

бевзь

бездарний

безтолковий

бейдуля

бейла

бемба

благуватий

бовдур

бортак

бортуля

дурба́с

дурень

дурепа

дури́нда

дурило

дурнас

дурний

дурник

дурнило

дурноверхий

дурносміх

йолоп

йолуповатий

капа́рник

кацапина

кеп

кретин

лаву́та

недотепа

недоумок

нездара

партач

придурок

підтумак

телепень

тугодум

тума

тумак

шелепа

шелепуватий

штурпак

ідіот

Словник чужослів Павла Штепи (1977)