ОРАТОР

ора́тор той, хто володіє мистецтвом виголошування промов

красномо́вець

ри́тор у Старод. Греції та Римі також учитель красномовства.

трибу́н також громадський діяч.

Цифрові лексикографічні системи української мови

ора́тор той, хто виголошує промову

допові́да́ч

красномо́вець той, хто майстерно володіє словом, уміє і любить гарно говорити, промовляти.

промо́вець

Цифрові лексикографічні системи української мови

красномовець (майстер говорити)

промовець

ритор (з.)

Словник синонімів Караванського

оратор

мовець

промовець

речник

ритор

спікер

трибун

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

оратор

демагог

фразер

красномовець

Мова – не калька: словник української мови

оратор

красномовець

промовець

Мова – не калька: словник української мови

оратор

виступаючий

промовець

який виступає

Словник синонімів Караванського

оратор

промовець

виті́я (красномовний)

доповідач

трибун (палкий)

Словник синонімів Караванського

оратор (див.) у храмі

проповідник

священик

Словник синонімів Караванського

оратор З.

речник

Словник синонімів Караванського

оратор

бесідник

мовець

мовник

оповідач

промовник

розмовник

співбесідник

трибун

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

оратор

ритор

пишномовець

спікер

трибун

Словник чужослів Павла Штепи (1977)