МІШАТИСЯ

міша́тися (розм.) з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами

вв'я́зуватися (розм.) включатися, втручатися в якусь дію з власного бажання.

вмі́шуватися (розм.) те саме, що втруча́тися.

встрява́ти (розм.) втручатися, вплутуватися в яку-небудь справу.

вторга́тися (книжн.)

втруча́тися (у що, до чого) самочинно займатися чужими справами, встрявати в чиї-небудь стосунки тощо.

замі́шуватися (розм.) ставати причетним до чого-небудь.

лі́зти (розм.) втручатися в чиєсь життя, в чужі справи.

приплу́туватися (розм.) утручатися в чиїсь справи.

ув'я́зуватися (розм.)

умі́шуватися (розм.) те саме, що втруча́тися.

устрява́ти (розм.) втручатися, вплутуватися в яку-небудь справу.

уторга́тися (книжн.)

утруча́тися (у що, до чого) з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами.

бенте́житися ніяковіти.

замина́тися відчувати збентеження, нерішучість і т. ін.; ніяковіти.

засоро́млюватися відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. перед ким-небудь або від чогось.

зні́чуватися відчувати збентеження, ніяковіти від чого-небудь.

конфу́зитися те саме, що ні́якові́ти; соромитися.

ні́титися входити в стан замішання, зніяковіння; ні́якові́ти.

ні́якові́ти входити в стан замішання, зніяковіння; конфузитися; ні́титися 1.

тушува́тися відчувати ніяковість; знічуватися.

шокува́тися відчувати зніяковіння, збентеження через чиюсь поведінку, вчинки, які порушують загальноприйняті норми.

устряти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)