МОРГАТИ

морга́ти (розм.) чим і без додатка - уривчасто, з перервами світити; посилати короткі світлові сигнали

бли́мати (чим) світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати.

бли́скати (чим) уривчасто, з перервами світити; блимати (у 2 знач.).

мига́ти (чим) те саме, що бли́мати 1.

Цифрові лексикографічні системи української мови

морга́ти мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії

зми́гувати (розм.)

змига́ти (розм.)

клі́пати

ли́пати (діал.)

лу́пати (розм.)

мига́ти

Цифрові лексикографічні системи української мови

морга́ти передавати знак рухом повіки, брови

промо́ргувати час від часу.

підмо́ргувати перев. залицяючись, кокетуючи тощо.

Цифрові лексикографічні системи української мови

моргати очима

кліпати

лупати

морг (п. ф.)

підморгувати

Словник синонімів Караванського

блимкий

мерехтливий (про світло)

миготливий

моргосліпий (д.)

моргун

моргучий

радий підморгнути

звиклий моргати

що моргає

прик. -АЮЧИИ

Словник синонімів Караванського

моргати

хитатися

блимати (про світло)

вагатися (П.)

гойдатися

здригатися

коливатися

похитуватися (від утоми)

тремтіти (від поштовху)

хиба́тися (р.)

хилитатися

хилятися

про людей втрачати <губити> рівновагу

Словник синонімів Караванського

моргати

мигати (очима)

вилупити

вилупувати

закліпати

закліпувати

злупати

злупувати

зморгати

зморгувати

кліпати

кліпнути

лупати

лупнути

моргнути

переморгну́тися

переморгуватися

повилупувати

покліпати

покліпувати

полупати

полупувати

поморгати

поморгувати

приморгати

приморгувати

склі́пати

скліпувати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)