КІЛЬЦЕ

кільце́ становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога

блока́да про місто, територію.

каза́н (розм.)

клі́щі (розм.)

обло́га

обхва́т (рідше)

ото́чення

Цифрові лексикографічні системи української мови

зару́чка

каблука

каблучечка

каблучка

пе́рсник

перстенець

перстеник

перстень

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кільце

коло

оточення

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кільце (зрубу) БУД.

вінець

коло

Словник синонімів Караванського

кільце дроту

звій

Словник синонімів Караванського

кільце ланцюга

ланка

Словник синонімів Караванського

кільце

перстень (П. Р.)

коло

Словник синонімів Караванського

кільце

скрут (ОК.)

виток

петля

Словник синонімів Караванського

кільце

сувій (Р.)

петля

Словник синонімів Караванського

кільце

біжутерія

аграф

браслет

брошка

булавка

запонка

застіжка

оздобки

пряжка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кільце

колечко

перстенець

Словник чужослів Павла Штепи (1977)