КУЦИЙ

ку́ций (розм.) тварина

вуха́нь (розм.)

за́єць

косоо́кий (розм.)

куцохво́стий (розм.)

сплюх (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

ку́ций який має малу довжину або висоту

коро́ткий

недо́вгий

підсми́каний (розм.) перев. про одяг - недостатньої довжини.

Цифрові лексикографічні системи української мови

ку́ций (розм.) який триває недовго, короткий час;

коро́ткий який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий.

короткотрива́лий який триває, існує і т. ін. протягом короткого періоду.

короткоча́сний який триває, існує і т. ін. недовго.

мали́й короткий, недовготривалий (про відрізок часу).

невели́кий який триває недовго; нетривалий.

недо́вгий який триває невеликий відрізок часу; нетривалий.

недовготрива́лий який триває, існує, діє і т. ін. недовго, небагато часу.

недовгоча́сний те саме, що недовготрива́лий.

нетрива́лий який триває недовго, короткий час; недовготривалий, недовгочасний.

Цифрові лексикографічні системи української мови

ку́ций (розм.) невисокий на зріст

дрібни́й (розм.) невеликий ростом; молодий віком.

карликува́тий (підсил. розм.) низькорослий; який складається з низькорослих дерев.

карлува́тий (підсил. розм.) те саме, що карликува́тий.

коро́ткий (розм.) невисокий, низький.

мале́нький невисокий, низький.

мали́й невисокий, низький.

малоро́слий невеликий на зріст; невисокий.

мане́нький (розм.) те саме, що мале́нький 1–5.

низьки́й невисокий на зріст.

низькоро́слий який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький (у 1 знач.).

Цифрові лексикографічні системи української мови

ку́ций (перен., розм.) недостатньо широкий, який не виходить за які-небудь межі, невеликий за обсягом, розміром, кількістю і т. ін.

вузьки́й (підсил.) позбавлений широких поглядів, замкнутий у колі особистих інтересів; обмежений.

обме́жений (у знач. прикм.) невеликий за розміром, обсягом, кількістю і т. ін.; незначний.

скупи́й (рідше) обмежений.

Цифрові лексикографічні системи української мови

ку́ций (розм.) уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло

а́рідник (діал.) злий дух; чорт, дідько.

а́спид (розм.) те саме, що чорт.

анти́пко (діал.) чорт.

гаспидя́ка (підсил. розм.)

ге́мон те саме, що де́мон.

де́мон те саме, що біс¹ 1.

дия́вол глава бісів.

ді́дько (розм.) те саме, що біс¹ 1.

лихи́й чорт; нечиста сила.

лука́вий те саме, що нечи́стий 7.

луци́пер те саме, що біс¹.

люци́пер те саме, що біс¹.

люци́фер біс, чорт.

мольфа́р (діал.) злий дух, чорт.

нечи́стий за релігійними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло; біс, чорт, сатана.

пеке́льник за релігійними уявленнями – злий дух, житель пекла, що має людську подобу, але з рогами, копитами й хвостом; чорт, біс, диявол.

прокля́тий те саме, що нечи́стий 7.

сатана́ уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух.

чорт за упередженими уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана.

чортя́ка (розм.) те саме, що чорт 1–4.

Цифрові лексикографічні системи української мови

безхвостий

Словник синонімів Караванського