КУНИЦЯ

куни́ця (рідко.) дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі

во́лот (збірн.) те саме, що во́лоть.

во́лоть суцвіття трав'янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг.

воло́ття збірн. до во́лоть і во́лот.

княги́ня (фольк.) під час весілля.

молода́

су́джена (фольк.)

куна

кунка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)