ЗНАДІБ

зна́діб (діал.) пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогою якого виконується певна дія

зна́доб (діал.)

зна́ряд (діал.)

знаря́ддя

начи́ння

при́ряд (діал.)

припа́с

снасть

інструме́нт набір предметів для певної роботи.

Цифрові лексикографічні системи української мови

речовина (б.з.)

Словник синонімів Караванського

знадіб для публікації

матеріял

Словник синонімів Караванського

знадіб

знадоби (мн.)

ліки

Словник синонімів Караванського

знадіб до писання

приладдя

Словник синонімів Караванського

знадіб

матеріял

знадоби

знадібки

причинок

сировина

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

знадіб

снасть

знадоби

знадіб'я

приладдя

прилади

припаси

пристрій

снаряд

інструмент

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

знадіб

гаджет

Мова – не калька: словник української мови

знадоби (з.)

прилад

знаряддя

предмети

приладдя (зб.)

причандали

Словник синонімів Караванського

знадоби

струме́нт

знаряддя

причандалля

справи́лля

струме́нти (мн.)

інструмент (див.)

Словник синонімів Караванського

знадоби

припаси

виряд

приладдя

пристрій

речі

сарса́ма

снаряд

інструмент

Словник чужослів Павла Штепи (1977)