ЗДОБУТОК

здобу́ток те, що хто-небудь здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної сфери - те, що хто-небудь здобув, органічно засвоїв і що неподільно належить йому

набу́ток

надба́ння

придба́ння (рідше.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

досягнення

осяг

осягнення

успіх

Словник синонімів Караванського

здобуток наслідок праці

доробок

набуток

надба́нок (р.)

надбання

Словник синонімів Караванського

здобуток (р.)

здобуття

набуття

придбання

Словник синонімів Караванського

здобуток надбане

надбання

добромнабуте (як ім.)

набуток

надба́нок (р.)

Словник синонімів Караванського

здобуток

пиріг (П.)

набуток

Словник синонімів Караванського

здобуток

аквізиція

набуток

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

здобуток

виплід

витвір

овоч

плід

твориво

твір

утвір

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

здобуток

доби́ча

здобич

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

здобуток

кар'єра

вислуга

поступ

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

здобуток

осягнення

набуток

осяг

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

здобуток

результат

вислід

консеквенція

набуток

наслідок

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

здобуток

успіх

досяг

осяг

Словник чужослів Павла Штепи (1977)