ЖИЛЕЦЬ

жиле́ць (рідше) той, хто живе у певній країні, населеному пункті тощо

жи́тель

жите́ць (розм.)

ме́шканець

насе́льник (рідко.)

пожиле́ць (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

жиле́ць (розм.)

квартира́нт

квартиронайма́ч

кватира́нт (розм.)

комі́рник (розм.)

пожиле́ць

Цифрові лексикографічні системи української мови

абориген

автохтон

житець

квартирант

мешканець

насельник

тубілець

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жилець дому

мешканець

квартирант (сов.)

комірник

пожилець

Словник синонімів Караванського

жилець

мешкати

замешкалий (г.)

мешканець

поселений (фр.)

що мешкає

прик. -АЮЧИЙ

Словник синонімів Караванського

жилець

квартирант

винаймич

житець

комірник

мешканець

постоялець

рентівник

співквартирант

чиншовик

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жилець

льокатор

винаймич

квартирант

постоялець

рентівник

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жилець

обиватель

насельник

філістер

хлібоїд

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жилець

рентівник

винаймач

житель

квартирант

комірник

постоялець

чиншовик

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

жильці

мешканці

Мова – не калька: словник української мови