ДЗИҐА

дзи́ґа дитяча іграшка у вигляді круга або кулі на осі, яка при швидкому обертанні

фу́ркало (розм.) те саме, що дзи́ґа 1.

Цифрові лексикографічні системи української мови

дзи́ґа (перен.) швидка в рухах, вертлява людина

верту́н (розм.) неспокійна, непосидюча, вертлява людина.

крутько́ (розм. рідше) непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.

Цифрові лексикографічні системи української мови

дзи́ґа (перен.) швидка в рухах, вертлява людина - про жінку

верту́ха (розм.) про дівчину, жінку - Швидка в рухах, вертлява людина.

Цифрові лексикографічні системи української мови

крутько

вертун

крутій (Р.)

непосидющий (як ім.)

пострибун

Словник синонімів Караванського

дзиґа

непосида

вертун

непоси́дько

побігайко

побігайло

пойда (р.)

пострибун

Словник синонімів Караванського

дзиґа

вертушка

карусель

крутка

крутячка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дзиґа

в'юнкий

бистрий

звинний

крутько

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дзиґа

гіроскоп

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дзиґа

юла

гаджело

герега

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

дзиґа

верткий чоловік

крутько

Мова – не калька: словник української мови

дзиґа

юла

Мова – не калька: словник української мови