ГОВОРАХ — СИНОНІМІЯ

го́вір (розм.) спосіб, манера вимовляти слова

гові́рка (розм.)
проно́нс (книжн. рідко) щодо французької мови.

го́вір (тільки одн.) звучання розмови

го́мін звучання розмови.
гові́рка (тільки одн., діал.) розмова.

го́вір (лінгв.) місцевий різновид загальнонародної мови

гові́рка (лінгв.) різновид загальнонародної мови, поширений на певній території.
діале́кт місцевий різновид національної мови; говір.

го́вір (розм.) повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене

го́мін (розм.) розмови, чутки.
осу́да (діал.) поговір.
перегу́ди (розм.) те саме, що пере́су́д; поговір.
перегу́дка (розм.)
плі́тка не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір.
по́голос (розм.) те саме, що поголо́ска 1, 2.
по́славка (розм.) поголоска, поголос.
погові́р свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; плітка.
погові́рка (розм.) те саме, що погові́р.
поголо́ска (розм.) чутка, вірогідність якої не встановлено.
поголо́сок (розм.) те саме, що поголо́ска.
про́слух (розм.) розмови, чутки.
ро́зголос (розм.) чутка, поговір.
сла́ва (розм.) чутка, звістка про кого-, що-небудь.
сплі́тка те саме, що плі́тка1.
чу́тка вістка, повідомлення про кого-, що-небудь, звичайно ніким не підтверджене.
чутки́ вістки, повідомлення про кого-, що-небудь, звичайно ніким не підтверджені.

говір

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

говір

Мова – не калька: словник української мови