ВІДЗНАЧИТИСЬ

Мова – не калька: словник української мови

відзна́чи́тися (у чому, чим, ірон.) зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду

вко́їти (розм.)

вчини́ти (що)

набро́їти (розм.)

нако́їти (чого, у питальних зворотах - що)

наколобро́дити (чого і без додатка, розм.)

натвори́ти (розм.)

начуди́ти (без додатка, розм.) зробити що-небудь таке, що викликає осуд, здивування.

пороби́ти (що, розм.)

ско́їти

уко́їти (розм.)

учини́ти (що)