ВИПАДКОВІ — СИНОНІМІЯ
випадко́вий який буває або трапляється іноді, непостійно, час від часу
оказіона́льний (книжн.)
який не відповідає загальноприйнятому вживанню; принагідний, випадковий.
принагі́дний
який трапляється іноді, час від часу, при нагоді; випадковий.
випадко́вий який ґрунтується на випадковості - про кулю, снаряд тощо
шале́ний (розм.)
який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь (про кулю, снаряд і т. ін.); випадковий.
випадко́вий який стався несподівано, непередбачено
невми́сний
зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний.
нега́даний
який виникає, з'являється, відбувається і т. ін. несподівано, непередбачено.
нежда́ний
який виникає, з'являється і т. ін. несподівано, непередбачено.
ненавми́сний
який стався несподівано, непередбачено; випадковий.
непередба́чений
якого не передбачали, не чекали, не сподівалися; несподіваний.
несподі́ваний
якого не чекали: якого не можна було передбачити; непередбачений.
неуми́сний
зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний.
пе́рший-лі́пший (розм.)
випадко́вий не зумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин
казуа́льний (книжн.)
те саме, що випадко́вий 2.
незакономі́рний
не обумовлений законом; який здійснюється випадково.
ви́падок непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають
випадко́вість
непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають, відкриваються.
ви́па́дком (рідко) не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин
випадко́во (присл.)
не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин.
ненаро́ком
випадково, непередбачено, несподівано.
помилко́во (рідше)
без певної мети, без певного наміру; випадково.
ча́сом
випадково, ненароком.
ви́падок те, що сталося, трапилося несподівано
епізо́д
короткочасна випадкова побічна обставина або подія.
ка́зус (розм.)
поді́я
що-небудь непередбачене, несподіване; пригода, випадок.
при́тча (розм.)
який-небудь непередбачений випадок; пригода, подія.
при́чта (розм.)
незвичайна пригода, дивний випадок.
приго́да
те, що трапилось (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок.
трапу́нок (розм.)
те саме, що ви́падок 1.
істо́рія (розм.)
подія, пригода, випадок і т. ін.
ви́падок зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини
ви́падки сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається
атмосфе́ра (тільки одн.)
обста́ва (рідше)
обстано́ва (рідше)
обстано́вка (тільки одн.)
постано́ва (перев. мн., діал.)
умо́ви (які, чого)
ви́падок (рідше.) конкретний вияв чогось, зокрема діяльності або поведінки якоїсь особи
випадок (ФР.)
раз <н. у разі = у випадку>
Словник синонімів Караванського
випадковий
Мова – не калька: словник української мови
випадок
Мова – не калька: словник української мови
випадок з життя
Словник синонімів Караванського
випадок слушний момент
Словник синонімів Караванського
випадковий про явище
Словник синонімів Караванського
випадок
Словник синонімів Караванського
випадковий про участь
Словник синонімів Караванського
випадковий про кулю
Словник синонімів Караванського
випадковий
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
випадковий
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
випадковий
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
випадковий
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
випадковий
Мова – не калька: словник української мови
випадковий
Мова – не калька: словник української мови