ВЕЛЬМОЖІ

знать

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вельмо́жа у феодальних і буржуазних країнах - знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду

вельмо́жний вживалося при звертанні до особи (або в розмові про неї), яка займала високе суспільне становище, мала значну владу.

можновла́дець особа, яка належить до верхівки панівних класів; вельможа.

Цифрові лексикографічні системи української мови

вельможа родом

аристократ

магнат

Словник синонімів Караванського

вельможа царський

достойник

паша (на Сході)

придворний (як ім.)

сановник

Словник синонімів Караванського

вельможа (ІР.)

велика цяця

велике цабе

Словник синонімів Караванського

вельможа

маґнат

можновладець

Словник синонімів Караванського

вельможа

можновладець

владоможець (ок.)

можновладник (г.)

Словник синонімів Караванського

вельможа ІСТ.

пан

дворянин

дідич

панич (молодий)

поміщик

шляхтич

Словник синонімів Караванського

вельможа

шляхтич

аристократ

дворянин

маґнат

пан

Словник синонімів Караванського

вельможа

дигнітар

високопан

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вельможа

достойник

великопан

магнат

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вельможа (англійський)

лорд

пер

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вельможа

магнати

великопан

можновладця

потентат

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вельможа

мілорд

ба́рин

вельможний

лорд

містер

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вельможа

палятин

воєвода

найвищий суддя

підскарбій

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вельможа

сановник

великопан

Словник чужослів Павла Штепи (1977)