БРЯЗКАЛЬЦЕ

бря́зкальце брязкуча дитяча іграшка; розм. - брязкуча прикраса; розм. - узагалі невеликий предмет, що бряжчить при ударах або струшуванні

бря́зкало (розм.) брязкуча дитяча іграшка.

бря́зкітка (розм. рідко.) брязкуча іграшка, якою бавлять дітей; брязкальце.

брязкоте́льце (розм.) те саме, що бря́зкальце.

бря́зкало те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою.

брязкоте́льце (розм.) те саме, що бря́зкальце.

Мова – не калька: словник української мови