БЛИСКАВИЦЯ

блискави́ця короткий спалах вночі на обрії без грому - відблиск далекої блискавки

зірни́ця короткий світловий спалах без грому на обрії уночі або ввечері – відблиск далекої грози; блискавиця (у 2 знач.).

ми́гавка (розм.) те саме, що блискави́ця 2.

мо́ргавка (рідше.) те саме, що блискави́ця 2; зірниця (див. зірни́ця¹ 3).

бли́скавка зигзагоподібна електрична іскра – наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози.

громови́ця (розм., поет.) те саме, що бли́скавка.

грімни́ця (розм., поет.) блискавка з громом; блискавка.

блиски (мн.)

грімниця (д.)

моргавка

обр. вогняна стріла

Словник синонімів Караванського

мигавка

зірниця (сов.)

спалахи

сполохи

Словник синонімів Караванського