БЕРЕЖНИЙ

бе́режний який дбає, турбується про когось, щось

дба́лий (розм.) те саме, що дбайли́вий.

дбайли́вий який дбає, піклується про кого-, що-небудь.

клопітли́вий який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання.

пи́льний

покла́дний (діал.) який уміє берегти, зберігати щось.

турбо́тливий який виявляє турботу (у 1, 2 знач.); уважний, дбайливий.

ува́жний

Мова – не калька: словник української мови

Словник чужослів Павла Штепи (1977)