ДУР — МОРФЕМІКА
дур — корінь
Приклади слів із коренем «дур»
| Слово | Морфемна структура |
| дури́нда | /дур/и́нд*а |
| дурма́н | /дур/ма́н |
| дурма́нити | /дур/ма́н+и+ти |
| дурма́нитися | /дур/ма́н+и+ти+ся |
| дурма́нний | /дур/ма́н+н*ий |
| дурма́нно | /дур/ма́н+н+о |
| дурни́ло | /дур/н+и́л*о |
| дурни́цею | /дур/н+и́ц*ею |
| дурни́чки | /дур/н+и́ч+к*и |
| дурні́сінько | /дур/н+і́сіньк+о |
| задурма́нювати | за/дур/ма́н+юва+ти |
| одурма́нений | о/дур/ма́н+ен*ий |
| одурма́нення | о/дур/ма́н+енн*я |
| одурма́нити | о/дур/ма́н+и+ти |
| одурма́нитися | о/дур/ма́н+и+ти+ся |
| одурма́нливий | о/дур/ма́н+лив*ий |
| одурма́нювання | о/дур/ма́н+юва+нн*я |
| одурма́нюватися | о/дур/ма́н+юва+ти+ся |
| одурма́нюючий | о/дур/ма́н+ю+j+уч*ий |
Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.