ДВ — МОРФЕМІКА
дв — корінь
Приклади слів із коренем «дв»
| Слово | Морфемна структура |
| вдві́чі | в/дв/і́+чі |
| дво́є | /дв/о́j*е |
| дво́єчко | /дв/о́j+еч+к+о |
| дво́єчник | /дв/о́j+еч+ник |
| дво́єчниця | /дв/о́j+еч+ниц*я |
| двойко́ | /дв/ой+к+о́ |
| двоя́ко | /дв/оj+а́к+о |
| двої́ння | /дв/оj+і́+нн*я |
| двої́сто | /дв/оj+і́ст+о |
| двої́стість | /дв/оj+і́ст+ість |
| двої́ти | /дв/оj+і́+ти |
| двої́тися | /дв/оj+і́+ти+ся |
| двоїна́ | /дв/оj+ін*а́ |
| дві́йко | /дв/і́й+к*о |
| дві́чі | /дв/і́+чі |
| дві́єчниця | /дв/і́j+еч+ниц*я |
| двійни́к | /дв/ій+н+и́к |
| двійня́ | /дв/ій+н*я́ |
| двійня́та | /дв/ій+н+я́т*а |
| двійня́тко | /дв/ій+н+я́т+к*о |
| двійча́тий | /дв/ій+ч+а́т*ий |
| двійча́тка | /дв/ій+ч+а́т+к*а |
| здво́їти | з/дв/о́j+і+ти |
| здво́їтися | з/дв/о́j+і+ти+ся |
| передво́ювання | пере/дв/о́j+ува+нн*я |
| подво́ювати | по/дв/о́j+ува+ти |
| подво́юватися | по/дв/о́j+ува+ти+ся |
| подво́ювач | по/дв/о́j+ува+ч |
| подві́йник | по/дв/і́й+н+ик |
| подві́йно | по/дв/і́й+н+о |
| подві́йність | по/дв/і́й+н+ість |
| роздво́єний | роз/дв/о́j+ен*ий |
| роздво́єння | роз/дв/о́j+енн*я |
| роздво́єно | роз/дв/о́j+ен+о |
| роздво́єність | роз/дв/о́j+ен+ість |
| удво́є | у/дв/о́j+е |
| удві́йзі | у/дв/і́й+зі |
| удві́йку | у/дв/і́й+к*у |
| удві́йці | у/дв/і́й+ці |
Словник афіксальних морфем української мови / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – Київ: [б.в.], 1998. – 440 с.