ҐУДЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ґудз «ґуля; вузол, потовщення»
псл. guzъ «вузол; ґуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина»;
лит. [gaužė] «голова», gaũžtis «звиватися в клубок», лтс. guza «воло; потилиця; куприк», gũža «сідниця, стегно»;
збереження початкового g (ґ) в більшості українських форм, як і зміна з в дз, зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґу́ля);
частково ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґу́дзик було запозичене;
р. [гу́зик] «ґудзик», [ку́зик], бр. гу́зік «тс.», п. guz «ґудз; великий ґудзик», guzik «ґудзик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґудза́тий
«вузлуватий»
гу́дзик
ґу́дзик
гудзикува́тий
«схожий на ґудзик»
ґудзо́к
«невеликий ґудз, пухлина»
ґудзо́ла
«картопля»
ґудзо́лє
«вузли, ґулі»
ґудзува́ти
«міцно вʼязати»
гудзува́тий
«тс.»
гудзь
ґудзь
«гудз; ґудзик»
гуз
«тс.»
ґуз
«вузол»
ґузва
«ґуля»
ґу́зє
«ґудзики; ґулі»
ґу́зик
«ґудзик»
ґузу́ля
«тс.»
ґузь
«гудзь Ж; ґуля Л»
гу́цик
«ґудзик»
гуцо́к
«тс.»
ґу́цьки
«мала картопля»
ґуцьо́к
«ґудзик»
ку́зік
«тс.»
уґудзя́ний
«весь у ґудзиках»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гу́зік «тс.» | білоруська |
| guza «воло; потилиця; куприк» | латиська |
| gaužė «голова» | литовська |
| guz «ґудз; великий ґудзик»«ґудзик» | польська |
| guzik «ґудз; великий ґудзик»«ґудзик» | польська |
| guzъ «вузол; ґуля, пухлина» | праслов’янська |
| гу́зик «ґудзик» | російська |
| ку́зик | українська |
| gǫzъ «тс.; задня частина» | ? |
| gaũžtis «звиватися в клубок» | ? |
| gũža «сідниця, стегно» | ? |
| ґу́дзик | ? |
гуза́ «корма, задня частина човна; зад»
деякі дослідники (Zubatý St. a čl. II 38–39; Machek ESJČ 193; Skok I 640) тотожність псл. *gǫzъ і *guzъ заперечують;
сюди ж лит. [gunžỹs] «воло», прус. gunsix «ґуля», можливо, також гр. γόγγρος «наріст на дереві», γογγύλος «круглий», дісл. kokkr «грудка»;
псл. *gǫzъ (*gǫzrъ) і, можливо, *guzъ;
у разі припущення варіанта псл. *guzъ етимологічно ототожнюється з п. guz, укр. ґудз та їх відповідниками в інших мовах;
р. гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева», гу́зно «зад», бр. гуз, др. гузно, п. [guza] «зад, тил», ч. huzo «куприк у птаха», слц. húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись», вл. huzać so «тс.», болг. [гъз] «задок воза», гъ́зер «зад», м. газ «зад», схв. гŷз «зад», гу́за «тс.», слн. góza, gúza «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гу́зеро
гу́зєр
«окоренок дерева; нижня частина снопа; місце, де завʼязаний мішок; основа, низ»
гузєрува́ти
«обрізати під корінь»
гузи́рь
гузи́ця
«зад Г, Ж; сидіння (стільця) Ж»
гузи́чний
«відхідниковий, анальний»
гузі́вка
«зад»
гузі́вник
«закруглена частина гармати»
гу́зір
«тс.»
гу́зіринє
«залишки снопа після обмолоту»
гу́зка
«тупий кінець яйця; задок птаха; нижня частина очіпка»
гу́зли
«кальсони»
гузна́тий
«товстозадий»
гузни́ця
гу́зно
«тс.»
гузня́йка
«зад»
гузня́нка
«пряма кишка»
гузо́к
«задня тупа частина»
межигу́ззя
«задня частина промежини»
о́гузка
«задня частина чогось»
огу́зкуватий
огу́зок
при́гузок
«зад»
узерови́ння
«кінець снопа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гуз | білоруська |
| гъз «задок воза» | болгарська |
| huzać so «тс.» | верхньолужицька |
| γόγγρος «наріст на дереві» | грецька |
| kokkr «грудка» | давньоісландська |
| гузно | давньоруська |
| gunžỹs «воло» | литовська |
| газ «зад» | македонська |
| guz | польська |
| guza «зад, тил» | польська |
| *gǫzъ | праслов’янська |
| *gǫzъ (*gǫzrъ) | праслов’янська |
| *guzъ | праслов’янська |
| gunsix «ґуля» | прусська |
| гуз «нижня частина снопа; окоренок дерева» | російська |
| гŷз «зад» | сербохорватська |
| húzriť sa «неспокійно сидіти, соватись» | словацька |
| góza «тс.» | словенська |
| gúza «тс.» | словенська |
| ґудз | українська |
| гу́зно «зад» | українська |
| гъ́зер «зад» | українська |
| гу́за «тс.» | українська |
| huzo «куприк у птаха» | чеська |
| γογγύλος «круглий» | ? |
| *guzъ | ? |
кузю́к «член у самців тварин Бі; сумне становище (ірон.) Пі; у сполученнях: [зігну́тися у к.] стати сумним, згорбитися Бі; [в к. ізгорнути] зігнути в дугу Пі»
не зовсім ясне;
можливо, похідне утворення від фонетично зміненого [ґудз, ґудзь] «ґудзик; ґуля від удару, пухлина; вузол на мотузку, нитці», [ґуз] «вузол (на нитці, мотузку)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ґудз «ґудзик; ґуля від удару, пухлина; вузол на мотузку, нитці» | ? |
| ґудзь «ґудзик; ґуля від удару, пухлина; вузол на мотузку, нитці» | ? |
| ґуз «вузол (на нитці, мотузку)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України