ҐРУЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ґру́ля «картопля»
очевидно, походить від слц. grulʼa, яке є видозміною форм [grumpla, krumpla] «тс.», що виводяться, як і ч. [krumpla, grumbír], схв. крòмпūр, слн. krompír «тс.», з нім. Grundbirne (одна з назв картоплі, букв. «земляна груша»), утвореного з іменників Grund «ґрунт» і Birne «груша», яке походить від лат. pirus «тс.», що є доіндоєвропейським середземноморським словом;
п. [grula] «картопля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґрулина
«картоплиння»
ґрулисько
«місце, де росте картопля»
ґрульо́вина
«тс.»
ґруляник
«коржикіз тертої картоплі»«картоплиння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pirus «тс.» | латинська |
| Grundbirne (одна з назв картоплі, букв. «земляна груша») | німецька |
| grula «картопля» | польська |
| крòмпūр | сербохорватська |
| grulʼa | словацька |
| krompír «тс.» | словенська |
| krumpla | чеська |
| grumbír | чеська |
| grumpla «тс.» | ? |
| krumpla «тс.» | ? |
| Grund «ґрунт» | ? |
| Birne «груша» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України