ҐНІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови;

свн. knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» споріднене з нвн. Knochen «кістка»;

значения «ґніт» набуте, очевидно, вже в польській мові внаслідок розширення значення німецького слова, яке стосувалось лише певного виду ґнотів (пор. нвн. Knoten «ґніт гірничої лампи»);

р. [гнот, кнот], бр. кнот, п. knot «тс.», [knoty] «головки льону, конопель», ч. knot «гніт; тампон з марлі; вузол», слц. knôt «гніт; тампон»;

запозичене з німецької мови (можливо, через польське посередництво);

нвн. (півд.) Knödel є здрібнілою формою від Knode «вузол»;

варіантом knode було свн. knote (звідки укр. ґніт);

п. knedel «круглий пиріжок, найчастіше з сливою або кусочком яблука в середині» (мн. knedle), [knydel], ч. knedlík, knedle (мн.), слц. knedl’a, knedle (мн.) «тс.», нл. knedela, knedla «картопля; влежана груша», схв. кне́дл, кне́дла «галушка»;