ҐЛЯҐ — ЕТИМОЛОГІЯ
ґляґ «частина шлунка жуйної тварини,вживана для сквашування молока»
запозичення з румунської мови;
рум. chiag (‹*cl’ag), аром., меглено-румунське cl’ag «тс.» походить від лат. (сх.) *clagum (‹*quaglum), що зводиться до лат. coāgulum «тс.; закваска, фермент; кисляк», похідного від cōgo (‹co-āgo) «зʼєдную, згущую, ущільнюю», утвореного з префікса со- «з-», спорідненого з дірл. con- «тс.», і дієслова āǵo «жену, веду»;
р. [гляк] (з укр.), п. [klag, klok, gleg, głeg], ч. (мор.) [glaga], слц. kl’ag;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґлег
ґлеґа́ти
ґле́джити
глеку́шник
ґліґшух
ґльоґ
ґльо́ґанка
«кисле молоко»
ґля́ґа
ҐЛЯ́ґанець
«солодкий сир»
ҐЛЯ́ґанка
ґля́ґа́ти
«сквашувати молоко; робити з молока сир»
ґля́ґи
(мн.)
ґляґу́шки
(мн.)
ґля́джити
гляк
згле́джитися
«скиснути»
(про молоко)
кляґ
кля́ґалка
«ложка для клягу»
клягане́ць
«холодець»
кляґане́ць
«тс.»
кля́ґати
«тс.»
клягівни́ця
«посудина для глягу»
кляк
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| con- «тс.» | давньоірландська |
| coāgulum «тс.; закваска, фермент; кисляк» | латинська |
| klag | польська |
| klok | польська |
| gleg | польська |
| głeg | польська |
| гляк (з укр.) | російська |
| chiag (‹*cl’ag) | румунська |
| kl'ag | словацька |
| glaga (мор.) | чеська |
| cl'ag «тс.» | ? |
| со- «з-» | ? |
| āǵo «жену, веду» | ? |
гаше́тка
запозичення з російської мови;
р. гаше́тка утворене від основи фр. gachette «спуск рушниці, заскочка замка», похідного від gâche «частина замка, куди входить замковий язичок дверей; паз, виріз, гніздо», можливо, пов’язаного з дієсловом cacher «ховати» (тут у первісному значенні «стискати»), яке зводиться до нар.-лат. *coacticare «давити, стискати», фреквентативної форми від лат. coactāre «змушувати», що є інтенсивом від cōgo (‹co+ago) «згущую; примушую», яке лежить в основі лат. coāgulum «фермент; кисляк», опосередковано пов’язаного з укр. ґляґ;
звукова форма gâche викликана, очевидно, впливом з боку дієслова gâcher «розчиняти (в рідині)», що походить від франк. *waskan «мити, розчиняти в (рідині)», спорідненого з нвн. waschen «мити», псл. voda, укр. вода́;
бр. гашэ́тка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гашэ́тка | білоруська |
| coactāre «змушувати» | латинська |
| coāgulum «фермент; кисляк» | латинська |
| *coacticare «давити, стискати» | народнолатинська |
| waschen «мити» | нововерхньонімецька |
| voda | праслов’янська |
| гаше́тка | російська |
| ґляґ | українська |
| вода́ | українська |
| *waskan «мити, розчиняти в (рідині)» | франкська |
| gachette «спуск рушниці, заскочка замка» | французька |
| gâche «частина замка, куди входить замковий язичок дверей; паз, виріз, гніздо» | ? |
| cacher «ховати» (тут у первісному значенні «стискати») | ? |
| gâcher «розчиняти (в рідині)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України