ҐАВ — ЕТИМОЛОГІЯ

га́ва «ворона, Corvus cornix; роззява; [проміжок між двома зубцями пилки]» (орн.)

очевидно, псл. gava, давнє звуконаслідувальне утворення, пов’язане з gov(оR-);
зіставляється також з лат. gāvia «чайка», двн. kā «галка» (Walde–Hofm. І 584), що викликає сумнів;
слн. gavěc «чайка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́в'ячий
ґа́в'ячий
ґа́ва «ворона; роззява»
ґа́вати «тс.»
ґавеня
га́вин
га́вити «бути неуважним»
ґа́вити
га́витися «гаятися»
ґа́врач «зівака»
га́врик «роззява»
га́вря «гава»
зага́витися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«галка» давньоверхньонімецька
gāvia «чайка» латинська
gava праслов’янська
gavěc «чайка» словенська

ґава́ґати «верзти, ляпати язиком, базікати»

очевидно, споріднене з п. gawędzić «балакати», яке зводиться до того самого кореня, що й укр. ґа́ва, говори́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґава́ґа «базіка, губошльоп»
ґава́кати «голосно розмовляти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gawędzić «балакати» польська
ґа́ва українська
говори́ти українська

ґвандя́ка «базіка, патяка»

не зовсім ясне;
можливо, суфіксальне утворення від *ґвандя‹*ґавенда, запозиченого з польської мови;
п. gawęda «фамільярна розмова, балачка, широка епічна розповідь; (ст.) вигадка, байка; говорун, балакун, базіка» утворене за допомогою суфіксального -ęda від звуконаслідувальної основи псл. *gav-, *gov-, наявної в п. gaworzyć «жебоніти», укр. говори́ти, а також, можливо, гав, га́вкати;
непереконливе семантично пов’язання п. gawęda з псл. *govędo «худоба» (Bern. I 297; Brückner 136);
сумнівний з фонетичного погляду також його зв’язок з укр. ґа́ва, га́ва (Sławski І 261);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґвандя́кати «базікати, патякати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gawęda «фамільярна розмова, балачка, широка епічна розповідь; (ст.) вигадка, байка; говорун, балакун, базіка» польська
gaworzyć «жебоніти» польська
gawęda польська
*gav- праслов’янська
*govędo «худоба» праслов’янська
говори́ти українська
ґа́ва українська
від ?
ґвандя ?
ґавенда ?
*gov- ?
гав ?
га́вкати ?
га́ва ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України