ЇЗИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
їз «загата в річці для ловіння риби, яз»
один з двох пізньопраслов’янських варіантів (поряд з яз) рефлексації псл. *(j)ēzъ «тс.»;
очевидно, споріднене з лит. ežė˜, [ažià] «межа, край; грядка; мілина в затоці біля берега», лтс. [eža] «грядка, межа», прус. asy «межа», вірм. ezr «берег, границя»;
далі пов’язується (Meillet) MSLP 10, 282;
Pokorny 291–292) з о́зеро, псл. ezero;
менш імовірне припущення про діалектний розвиток [їз] шляхом звуження ja›ji з яз;
р. [ез] «загата для ловіння риби», бр. заст. ез, др. ѣзъ, ч. jez, ст. jěz, слц. [jez], слн. jéz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
їзи́ти
«городити річку для ловіння риби»
їзовни́к
«доглядач їзу»
ізо́к
«тс.»
їзо́к
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ез | білоруська |
ezr «берег, границя» | вірменська |
ѣзъ | давньоруська |
eža «грядка, межа» | латиська |
ežė˜ | литовська |
ažià «межа, край; грядка; мілина в затоці біля берега» | литовська |
*(j)ēzъ «тс.» | праслов’янська |
ezero | праслов’янська |
asy «межа» | прусська |
ез «загата для ловіння риби» | російська |
jez | словацька |
jéz | словенська |
яз | українська |
о́зеро | українська |
їз | українська |
jez | чеська |
jěz | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України