ІСТОТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
досто́ту «точно, саме так, достеменно»
очевидно, результат стягнення і видозміни виразу *до істоти «саме так»;
пор. [істо́тне] «точно так», [істо́тний] «саме такий, дійсний, справжній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
довсто́тку
досто́ку
досто́тку
досто́тне
«тс.»
досто́тній
«саме такий, цілком подібний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| до істоти «саме так» | ? |
| істо́тне «точно так» | ? |
| істо́тний «саме такий, дійсний, справжній» | ? |
сто́та «істота» (заст.)
пов’язане з істо́та «живий організм», істо́тний «суттєвий»;
схв. и̏стӣ «такий самий, тотожний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несто́тно
«достоту»
сто́тне
«точно, тотожно, дійсно»
сто́тни
«подібний»
сто́тний
«абсолютно подібний, викапаний Ме; точнісінький; дуже гарний О»
сто́тно
«тс. Г, Нед; якраз, рівно Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| и̏стӣ «такий самий, тотожний» | сербохорватська |
| істо́та «живий організм» | українська |
| істо́тний «суттєвий» | українська |
істо́та «живий організм»
запозичення з польської мови;
п. istota «живий організм; суть», istotny «істотний» зводяться до псл. istota «дійсність», похідного від istъ «той самий, дійсний»;
бр. істо́та, істо́тны;
Фонетичні та словотвірні варіанти
істо́тний
«суттєвий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| істо́та | білоруська |
| істо́тны | білоруська |
| istota «живий організм; суть» | польська |
| istotny «істотний» | польська |
| istota «дійсність» | праслов’янська |
| istъ «той самий, дійсний» | праслов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України