ІСТОРИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

істо́рія

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» пов’язане з οδα (*Foĩδα), ἵσμεν «знаю», спорідненим з εδον «бачу», ἰδεĩν «бачити», лат. video «бачу», псл. viděti «бачити», укр. [ви́діти];
р. болг. исто́рия, бр. гісто́рыя, др. история, п. historia, historyk, ч. historie, слц. historia, вл.нл. historija, м. истоpиja, схв. xcmōpиja, cmopиja, слн. histórija, стсл. историчьскъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

істори́зм
істо́рик
істори́чний
істория (1653)
істо́рійка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гісто́рыя білоруська
исто́рия болгарська
ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» грецька
ἵσμεν «знаю» грецька
ει˜δον «бачу» грецька
ἰδεĩν «бачити» грецька
*Foĩδα грецька
история давньоруська
video «бачу» латинська
истоpиja македонська
historia польська
historyk польська
viděti «бачити» праслов’янська
исто́рия російська
xcmōpиja сербохорватська
historia словацька
histórija словенська
историчьскъ старослов’янська
ви́діти українська
historie чеська
οι˜δα ?
historija ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України