ІСТОРИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
істо́рія
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» пов’язане з οδα (*Foĩδα), ἵσμεν «знаю», спорідненим з εδον «бачу», ἰδεĩν «бачити», лат. video «бачу», псл. viděti «бачити», укр. [ви́діти];
р. болг. исто́рия, бр. гісто́рыя, др. история, п. historia, historyk, ч. historie, слц. historia, вл.нл. historija, м. истоpиja, схв. xcmōpиja, cmopиja, слн. histórija, стсл. историчьскъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
істори́зм
істо́рик
істори́чний
істория
(1653)
істо́рійка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гісто́рыя | білоруська |
| исто́рия | болгарська |
| ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» | грецька |
| ἵσμεν «знаю» | грецька |
| ει˜δον «бачу» | грецька |
| ἰδεĩν «бачити» | грецька |
| *Foĩδα | грецька |
| история | давньоруська |
| video «бачу» | латинська |
| истоpиja | македонська |
| historia | польська |
| historyk | польська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| исто́рия | російська |
| xcmōpиja | сербохорватська |
| historia | словацька |
| histórija | словенська |
| историчьскъ | старослов’янська |
| ви́діти | українська |
| historie | чеська |
| οι˜δα | ? |
| historija | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України