ІСТИК — ЕТИМОЛОГІЯ
і́стик «палиця з залізним наконечником для очищення плуга від землі»
псл. istykъ‹ ‹*jьz-tykъ, похідне від дієслова *jьztykati «вибивати, виштовхувати, виколювати» (пор. слн. iztíkati «виймати, виколювати очі»), складеного з префікса *jьz- «із-, ви-» і дієслова tykati «тикати»;
р. [исти́к] «істик», [стык] «садова тичка з трикутним кінцем», п. [istyk] «істик», ч. otka, слц. styk, otka (з ч. ?) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
є́стик
«тс.»
и́стик
исти́чильно
исти́чиско
«тс.»
істичи́льно
«держак істика»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *jьz- «із-, ви-» | латинська |
| tykati «тикати» | латинська |
| istyk «істик» | польська |
| istykъ | праслов’янська |
| *jьztykati «вибивати, виштовхувати, виколювати» (пор. слн. iztíkati «виймати, виколювати очі») | праслов’янська |
| *jьz-tykъ | праслов’янська |
| исти́к «істик» | російська |
| стык «садова тичка з трикутним кінцем» | російська |
| styk «тс.» (з ч. ?) | словацька |
| otka «тс.» (з ч. ?) | словацька |
| iztíkati | словенська |
| otka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України