ІСНУЙТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
існува́ти
похідне утворення від [і́сний] «справжній, дійсний», [і́стній] «тс.»;
виникло, очевидно, як калька відповідного польського слова;
бр. існава́ць, п. istnieć;
Фонетичні та словотвірні варіанти
истнува́ти
істні́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| існава́ць | білоруська |
| istnieć | польська |
| і́сний «справжній, дійсний» | українська |
| і́стній «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України