ІРИГАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ірига́ція

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Irrigatión «зрошення, обводнення; промивання», фр. англ. irrigation «тс.» походять від лат. irrigātio «тс.», пов’язаного з irrigo «відводжу (воду), зрошую, обводнюю», що складається з префікса in- (›ir-) «в-, на-, при-» і дієслова rigo «проводжу, поливаю, пою», спорідненого з гот. rign «дощ», дангл. regn, двн. rëgan, нвн. Regen «тс.», лит. rõke «дрібний дощ»;
р. иррига́ция, бр. ірыга́цыя, п. irygacja, ч. irigace, слц. irigácia, болг. ирига́ция, м. схв. ирига́ција, слн. irigácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ірига́тор
іригаці́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
irrigation «тс.» англійська
ірыга́цыя білоруська
ирига́ция болгарська
rign «дощ» готська
regn давньоанглійська
rëgan давньоверхньонімецька
irrigātio «тс.» латинська
irrigo «відводжу (воду), зрошую, обводнюю» латинська
in- «в-, на-, при-» (›ir-) латинська
rigo «проводжу, поливаю, пою» латинська
ir- латинська
rõke «дрібний дощ» литовська
ирига́ција македонська
Irrigatión «зрошення, обводнення; промивання» німецька
Regen «тс.» нововерхньонімецька
irygacja польська
иррига́ция російська
ирига́ција сербохорватська
irigácia словацька
irigácija словенська
irrigation «тс.» французька
irigace чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України