ІРИГАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ірига́ція
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Irrigatión «зрошення, обводнення; промивання», фр. англ. irrigation «тс.» походять від лат. irrigātio «тс.», пов’язаного з irrigo «відводжу (воду), зрошую, обводнюю», що складається з префікса in- (›ir-) «в-, на-, при-» і дієслова rigo «проводжу, поливаю, пою», спорідненого з гот. rign «дощ», дангл. regn, двн. rëgan, нвн. Regen «тс.», лит. rõke «дрібний дощ»;
р. иррига́ция, бр. ірыга́цыя, п. irygacja, ч. irigace, слц. irigácia, болг. ирига́ция, м. схв. ирига́ција, слн. irigácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ірига́тор
іригаці́йний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
irrigation «тс.» | англійська |
ірыга́цыя | білоруська |
ирига́ция | болгарська |
rign «дощ» | готська |
regn | давньоанглійська |
rëgan | давньоверхньонімецька |
irrigātio «тс.» | латинська |
irrigo «відводжу (воду), зрошую, обводнюю» | латинська |
in- «в-, на-, при-» (›ir-) | латинська |
rigo «проводжу, поливаю, пою» | латинська |
ir- | латинська |
rõke «дрібний дощ» | литовська |
ирига́ција | македонська |
Irrigatión «зрошення, обводнення; промивання» | німецька |
Regen «тс.» | нововерхньонімецька |
irygacja | польська |
иррига́ция | російська |
ирига́ција | сербохорватська |
irigácia | словацька |
irigácija | словенська |
irrigation «тс.» | французька |
irigace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України