ІОНІЗАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
іо́н (електрично заряджена частинка)
запозичене з англійської мови, можливо, через посередництво французької і німецької;
англ. ion (фр. ion, HİM. Ión) «тс.» створено як науковий термін у XIX ст. М. Фарадеєм на основі гр. ἴov (ἰών) «ідучий», дієприкм. від дієслова εμι, ἰέvαι «іти», спорідненого з лат. ео, īre «тс.», псл. iti, укр.іти́;
р. ио́н, бр. іо́н, п. jon, ч. ion, jont, ijon, слц. ión, iont, вл. ion, болг. йон, схв. ōн, слн. ión;
Фонетичні та словотвірні варіанти
іоніза́тор
іонізаці́йний
іоніза́ція
іонізо́ваний
іонізува́ти
іонізу́ючий
іо́нний
йон
йонізува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ion «тс.» (фр. ion, HİM. Ión) | англійська |
| іо́н | білоруська |
| йон | болгарська |
| ion | верхньолужицька |
| ἴov «ідучий» (ἰών) | грецька |
| ἰών | грецька |
| ἰέvαι «іти» | грецька |
| ео | латинська |
| īre «тс.» | латинська |
| Ión | німецька |
| jon | польська |
| iti | праслов’янська |
| ио́н | російська |
| ŭōн | сербохорватська |
| иōн | сербохорватська |
| ión | словацька |
| iont | словацька |
| ión | словенська |
| іти́ | українська |
| ion | французька |
| ion | чеська |
| jont | чеська |
| ijon | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України