ІНШИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Слово	Мова
і́ншы	білоруська
иншии	давньоруська
inszy	польська
jinszy	польська
inkszy	польська
іnъ «один; інший»	праслов’янська
и́нший	російська
и́нше	російська
inší	словацька
jinši	чеська

нуль

через німецьку мову (нім. Null) запозичено з італійської;

іт. nulla «ніщо» походить від лат. nūllus «ніякий, жодний», що виникло з *n(e) oin(o)los «ні один, жодний», яке складалося із заперечної частки ne «не», спорідненої з дінд. ná, ав. na, лит. nè, псл. ne «тс.», укр. не, і форми *oin(o)los, зменш. до длат. oinos (› лат. ūnus) «один», спорідненого з дірл. ōin, гот. прус. ains «тс.», псл. inъ «інший», укр. і́нший;

р. нуль, ноль, бр. нуль, п. nul, nula, ч. слц. вл. nula, болг. м. ну́ла, схв. нy̏ла, слн. núla;

Фонетичні та словотвірні варіанти

нульови́й

ну́ля «нуль»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
na	авестійська
нуль	білоруська
ну́ла	болгарська
nula	верхньолужицька
ains «тс.»	готська
ná	давньоіндійська
ōin	давньоірландська
nulla «ніщо»	італійська
nūllus «ніякий, жодний»	латинська
*n(e) oin(o)los «ні один, жодний»	латинська
ne «не»	латинська
*oin(o)los	латинська
ūnus	латинська
nè	литовська
ну́ла	македонська
Null	німецька
nul	польська
nula	польська
ne «тс.»	праслов’янська
inъ «інший»	праслов’янська
ains «тс.»	прусська
нуль	російська
ноль	російська
нy̏ла	сербохорватська
nula	словацька
núla	словенська
не	українська
і́нший	українська
nula	чеська
oinos «один» (› лат. ūnus)	?

о́вший «інший, окремий, особливий»

похідне утворення від о́вий «той; (ст.) інший, другий», аналогічне до і́нший (пор. р. ино́й, псл. *inъ);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
о́вий «той; (ст.) інший, другий»	?
і́нший (пор. р. ино́й, псл. *inъ)	?

оди́н «число 1; одинокий, самотній; ніякий інший, крім названого; окремий серед названих, видимих; перший серед названих; якийсь, котрийсь»

псл. *edinъ, *edьnъ, складне утворення з елементів *ed- i *īnъ (*ĭnъ);

псл. *ed- походить від індоєвропейської займенникової основи *e-, що виступає в лат. ecce «он», ecquis «хто-небудь», нвн. etwas «що-небудь», а також, можливо, в р. едва́, укр. ле́две, стсл. єда «хіба, чи»;

менш імовірне припущення про зв’язок з дінд. ādíḥ «початок» (Uhlenbeck 21, Van Wijk IF 30, 384);

псл. *inъ виступає в укр. і́нший, р. ино́й, стсл. инъ, споріднених з лат. ūnus ‹ oinos «один», гр. οἰνή «одно очко» (у грі), лит. víenas «один», прус. ains, дірл. ōin, брет. корн. une, дісл. einn, гот. ains «тс.», що зводяться до іє. *oi-nos;

р. оди́н, бр. адзі́н, др. одинъ, одн-, п. jeden, jedyny, ч. слц. jeden, вл. jedyn, нл. jaden, болг. еди́н, м. еден, схв. jѐдан, jѐдӣн, слн. êden, èn, стсл. єдинъ, ѥдьнъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

заодно́

зодини́чити «звести до одного»

йоде́н

наоди́нці

оде́н

оде́нчик «одинак (єдиний син)»

оди́на (у виразі оди́на-самотина «самотність»)

одина́к

одинако́м

одина́рний

одина́чка «єдина дочка; [кредитний квиток в 1 крб.]»

одине́ць

одини́цтво «самотність»

одини́ця

одини́чний

одино́к «однолемішний плуг»

одино́кий «самотній, [єдиний]»

одинота́ «самотнє життя»

одино́цтво «самотність»

одино́чий «тс.»

одино́чити «об’єднувати»

одино́чка

одино́чний

одино́чник

одинце́м

одинця́ми

оди́нчик «одиначок»

одиню́сінький «єдиний»

одна́

одна́кий

одна́ків

одна́ко «однаково»

одна́ковий

однакові́сінький

одна́ти «наймати, домовлятися»

одне́

одне́нький

однина́

одні́

одні́сінький

о́дність «єдність»

одні́ський

одно- «перша частина складних слів, що відповідає слову один»

одно́сний «однаковий»

одно́тний «одноманітний»

одноя́к «однолемішний плуг»

по

поодино́кий

пооди́нці

пооди́нчий

уди́нець «дикий кабан»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
адзі́н	білоруська
еди́н	болгарська
une	бретонська
jedyn	верхньолужицька
ains «тс.»	готська
οἰνή «одно очко» (у грі)	грецька
ādíḥ «початок»	давньоіндійська
ōin	давньоірландська
einn	давньоісландська
одинъ	давньоруська
*oi-nos	індоєвропейська
une	корнська
ecce «он»	латинська
ūnus ‹ oinos «один»	латинська
víenas «один»	литовська
еден	македонська
jaden	нижньолужицька
etwas «що-небудь»	нововерхньонімецька
jeden	польська
jedyny	польська
*edinъ	праслов’янська
*ed-	праслов’янська
*inъ	праслов’янська
ains	прусська
едва́	російська
ино́й	російська
оди́н	російська
jѐдан	сербохорватська
jeden	словацька
êden	словенська
èn	словенська
єда «хіба, чи»	старослов’янська
инъ	старослов’янська
єдинъ	старослов’янська
ѥдьнъ	старослов’янська
ле́две	українська
і́нший	українська
одн-	українська
jeden	чеська
*edьnъ	?
ed- (ĭnъ)	?
ecquis «хто-небудь»	?

і́нша́к «інакше, інакший»

результат контамінації форм і́нший та іна́к (див.);

Фонетичні та словотвірні варіанти

и́нша́к «інакше»

и́нша́кий «інший»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
і́нший	українська
іна́к	українська

ба́зя «сережка (на дереві)»

результат видозміни значення слова ба́зя «вівця», зумовленої подібністю пухнастих котиків на дереві до ягняти;

пор. інші аналогічні назви того самого суцвіття: котик, баранчик, багнітка і т. д;

n. bazia «сережка», baźka, basiurka «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

базінка «тс.»

базь

базьки «подорожник, Plantago major L.» (бот.)

базьочки́ «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ба́зя «вівця»	?
інші	?
баранчик	?
багнітка	?
bazia «сережка»«тс.»	?
baźka «сережка»«тс.»	?
basiurka «сережка»«тс.»	?

би́рка «сережка, котик; соснова шишка»

результат видозміни значення слова би́рка «вівця, ягня», викликаної зовнішньою подібністю пухнастих котиків на дереві до ягняти;

пор. інші аналогічні назви цього суцвіття: ко́тик, ба́зька, бара́нчик, би́чка тощо;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
би́рка «вівця, ягня»	?
інші	?
ба́зька	?
бара́нчик	?
би́чка	?

булавочник «цефалантера, пилкоголовник, Cephalanthera L. C. Rich.» (бот.)

пов’язане з була́ва́;

назва зумовлена кулястою формою пиляка цієї рослини;

пор. інші назви цефалантери: [палочниця], похідне від палка, ч. okrotice від [okrota] «куля», заст. kulatička;

Фонетичні та словотвірні варіанти

була́тка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
okrotice «куля» від [okrota]	чеська
була́ва́	?
інші	?
палка	?
kulatička	?

бурівни́к «волошка, Centaurea scabiosa L.» (бот.)

очевидно, результат фонетичної видозміни форми *борівник, пов’язаної з бір «ліс»;

пор. іншу назву тієї ж рослини [ясокор боровий] Mak;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
борівник	?
бір «ліс»	?
іншу	?

буркуне́ць «сорт оселедців»

очевидно, пов’язане з бу́рити¹ або бу́ркати;

пор. іншу назву цієї риби [биша́к], р. [беша́нка, бе́шеная ры́ба];

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
беша́нка	російська
бе́шеная ры́ба	російська
з бу́рити	?
бу́ркати	?
іншу	?

бурчик «зірки, ліхніс, Lychnis Flos cuculi L.» (бот.)

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з бу́рий (з огляду на червоне забарвлення квіток);

пор. інші назви цієї рослини: [кашка червона, огник, бузьків огонь] Mаk;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
з бу́рий (з огляду на червоне забарвлення квіток)	?
інші	?

бухарник «медова трава шерстиста, Holcus lanatus L.» (бот.)

похідне утворення від географічної назви Бухара́;

пор. інші народні назви сортів дині: р. царегра́дка, хиви́нка, перси́дские ды́ни;

Фонетичні та словотвірні варіанти

буха́рка «сорт дині Г; Cucumis melo variet. Mak;»«тс.»

буха́рка (сорт дині; сорт пшениці)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
царегра́дка	російська
Бухара́	?
інші	?
хиви́нка	?
перси́дские ды́ни	?

вепринець «поросинець, Нуроchoeris L.» (бот.)

похідне утворення від вепр або запозичення з польської мови;

мотивація назви не зовсім ясна;

пор. інші назви цієї рослини: укр. поросинець, [свинушник, свиняча капуста], р. поросятник, п. prosienicznik, ч. prasetník, слц. prasatník, схв. [свињак], слн. svinjek, н. Ferkelkraut, Schweinsalat;

можливо, всі назви є кальками слат. porcellia, що відбиває гр. ὓποχοιρίς, утворене з прийменника ὓπo «під» та іменника χοĩρος «порося»;

п. wieprzyniec «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ὓποχοιρίς	грецька
Ferkelkraut	німецька
prosienicznik	польська
wieprzyniec «тс.»	польська
поросятник	російська
свињак	сербохорватська
porcellia	середньолатинська
prasatník	словацька
svinjek	словенська
поросинець	українська
prasetník	чеська
вепр	?
інші	?
свинушник	?
свиняча капуста	?
Schweinsalat	?
ὓπo «під»	?
χοĩρος «порося»	?

видю́к «мак-самосій, Papaver rhoeas L.»

похідні утворення від ви́діти;

назви мотивуються тим, що під час достигання у верхній частині коробочки маку-самосію відкриваються отвори (ніби вічка), через які при розхитуванні вітром зернятка маку розсіваються;

пор. інші назви цієї ж рослини зіркатий мак, зіркач, пов’язані з зір, зи́ркнути;

за народною етимологією, назва видю́к або відю́к пов’язується із словом ві́дьма, бо, за переказами, насіння цього маку господарі розсівали по своїх дворах на день св. Георгія (Юрія) 23 квітня (5 травня), «щоб відьми не ходили до корів»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

виду́н

видю́х

видю́ха

видя́к

відук «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ви́діти	?
інші	?
зіркач	?
зір	?
зи́ркнути	?
видю́к або відю́к	?
ві́дьма	?
Георгія	?

во́день «хімічний елемент, H(ydrogenium)»

вільний переклад (калька) інтернаціонального наукового терміна нлат. hydrogenium, утвореного на базі грецьких слів ὕδωρ «вода» і γεννάω «народжую»;

отже, термін буквально означає «той, що народжує, утворює воду»;

пор. інші слов’янські назви р. болг. водоро́д, бр. вадаро́д, п. wodór, ч. слц. vodík, вл. wodźik, нл. wodowina, wodnik, м. водород, схв. вòдūк, водòнūк, слн. vodík;

Фонетичні та словотвірні варіанти

воде́нний «водневий»

водне́вий

водня́к «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
вадаро́д	білоруська
водоро́д	болгарська
wodźik	верхньолужицька
водород	македонська
wodowina	нижньолужицька
hydrogenium	новолатинська
wodór	польська
водоро́д	російська
вòдūк	сербохорватська
vodík	словацька
vodík	словенська
vodík	чеська
ὕδωρ «вода»	?
γεννάω «народжую»	?
означає «той, що народжує, утворює воду»	?
інші	?
wodnik	?
водòнūк	?

водову́д «рибалка, Sterna L.» (орн.)

складне слово, утворене, очевидно, з основ іменника вода́ і дієслова ву́дити;

отже, означає «водяний птах, що вудить (рибу)»;

пор. іншу назву цього птаха риба́лка, а також р. рыболо́в, п. rybitw(a), rybołówka, [rybołówek, rybak] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
rybitw(a)	польська
рыболо́в	російська
вода́	?
ву́дити	?
означає «водяний птах, що вудить (рибу)»	?
іншу	?
rybołówka	?
rybołówek «тс.»	?
rybak «тс.»	?

вужа́чка «неїстівний гриб Л; гадючий гриб Я»

суфіксальне утворення від вуж;

назва дана з метою застереження;

пор. інші назви неїстівних грибів: [жаб’ячий гриб] і под;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бужа́чка

ужа́чка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
вуж	?
інші	?

в'язі́ль «конюшина повзуча, Trifolium repens L.; конюшина лучна, Trifolium pratense L.; Trifolium flexosum F.; конюшина гірська, Trifolium montanum L.; горошок шорсткий, Vicia hirsuta (L)S. F. Gray (Ervum hirsutum)» (бот.)

похідне утворення від в’яза́ти՝, первісно назва була дана, очевидно, конюшині повзучій і горошку шорсткому за їх повзучі стебла;

пор. інші назви перстача: р. [завя́зник, у́зик], бр. [перавяжыха];

р. [вязе́ль] «вика, Vicia L.; люцерна, Medicago sativa L.; чина лучна, Lathyrus pratensis L.; перстач, Potentilla L.», [вя́зиль] «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

зв'язіль «горошок шорсткий»

звезіль «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
перавяжыха	білоруська
завя́зник	російська
у́зик	російська
вязе́ль «вика, Vicia L.; люцерна, Medicago sativa L.; чина лучна, Lathyrus pratensis L.; перстач, Potentilla L.»	російська
вя́зиль «тс.»	українська
в'яза́ти	?
інші	?

га́рець «флокс, Phlox» (бот.)

очевидно, пов’язане з горі́ти;

назва зумовлена яскраво-червоним забарвленням квітів більшості різновидів флоксів;

пор. інші назви Флокса: [огник, світлик];

Фонетичні та словотвірні варіанти

гарнец «тс.»

горець «флокс Друмонда»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
горі́ти	?
інші	?

голоде́ць «ерофіла, Erophila verna (ст. Draba verna)» (бот.)

похідні утворення від го́лод;

назва зумовлюється народною прикметою, що поява навесні великої кількості ерофіли, для якої є сприятливою засушлива весна, передвіщає неврожайний (голодний) рік;

пор. інші назви ерофіли в різних мовах: ч. chudina (букв. «біднота»), nouze (букв. «нужда»), bída, слц. chudôbka (від chudoba «бідність»), вл. chudobka, chudźinka, нім. Hungerblümchen (букв. «голодоквітка»);

п. głodek, mrzygłód «тс.», ч. hladověnka «тс.; стокротка, маргаритка, Bellis», hladomor «ерофіла», hladimor, вл. hłód, hłódnica, болг. [гладнич] «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

голодень

голодни́к

голодок «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гладнич «тс.»	болгарська
chudobka	верхньолужицька
hłód	верхньолужицька
hłódnica	верхньолужицька
Hungerblümchen (букв. «голодоквітка»)	німецька
głodek «тс.»	польська
mrzygłód «тс.»	польська
chudôbka (від chudoba «бідність»)	словацька
chudina (букв. «біднота»)	чеська
hladověnka «тс.; стокротка, маргаритка, Bellis»«ерофіла»	чеська
hladomor «тс.; стокротка, маргаритка, Bellis»«ерофіла»	чеська
hladimor «тс.; стокротка, маргаритка, Bellis»«ерофіла»	чеська
го́лод	?
інші	?
nouze (букв. «нужда»)	?
bída	?
chudźinka	?

голубки́ «орлики, Aquilegia vulgaris L.» (бот.)

похідне утворення від го́луб;

назва пояснюється подібністю квітки рослини до птаха;

пор. іншу назву тієї самої рослини о́рлики, р. [о́рлики], бр. [во́рлікі, го́рлікі] «тс.», п. orlik, orlica, ч. слц. orlíček, слн. orlica, orliček;

пор. також нім. Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка»);

останній ряд назв зумовлений впливом лат. Aquilegia «тс.», сприйнятого як дериват від aquila «орел», хоча воно, очевидно, утворене з основ іменника aqua «вода» і дієслова lego «збираю», пор. р. водосбо́р «тс.»;

заміна назви о́рлики на голубки́ могла бути повʼязана з голубим кольором квітів одного з різновидів рослини;

р. голубо́к, голубки́ «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
во́рлікі, го́рлікі «тс.»	білоруська
Aquilegia «тс.»	латинська
Adlersblume «тс.» (букв. «орлина квітка»)	німецька
orlik	польська
о́рлики	російська
водосбо́р «тс.»	російська
orlíček	словацька
orlica	словенська
голубки́ «тс.»	українська
orlíček	чеська
го́луб	?
іншу	?
orlica	?
orliček	?
також	?
aquila «орел»	?
aqua «вода»	?
lego «збираю»	?
водосбо́р «тс.»	?
о́рлики	?
голубки́	?
голубо́к	?

гори́цвіт «адоніс, Adonis vernalis L.» (бот.)

псл. gorikvětъ;

складне слово архаїчного типу, утворене з основ дієслова горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.) та іменника цвіт (квіт);

назву рослина дістала за яскравий колір квіток, що скидаються на полумʼя;

пор. інші назви горицвіту за цією ознакою: ч. ohníček (букв. «вогничок»), вл. horivka, нім. Feuerblume (букв. «вогняна квітка»);

р. горицве́т, бр. гарыцве́т, п. gorzykwiat, ч. hořikvět, болг. гороцвет, м. гороцвет, схв. гȍроцвēт;

Фонетичні та словотвірні варіанти

гори́квіт «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гарыцве́т	білоруська
гороцвет	болгарська
horivka	верхньолужицька
гороцвет	македонська
Feuerblume (букв. «вогняна квітка»)	німецька
gorzykwiat	польська
gorikvětъ	праслов’янська
горицве́т	російська
гȍроцвēт	сербохорватська
цвіт	українська
ohníček (букв. «вогничок»)	чеська
hořikvět	чеська
горі́ти (у формі наказ. способу 2-ої ос. одн.)(квіт)	?
інші	?

де́рес «гірчак, Polygonum L.» (бот.)

остаточно не з’ясоване;

реконструюються псл. *dersьnъ, *drěsьnъ, *derstъ, *drěstъ, споріднені з dristati, оскільки корінь рослини використовувався при лікуванні шлункових захворювань, пор. інші назви гірчака: укр. дристу́н, дрестун, р. завязный корень, завязник, животный корень, черевная трава, схв. желудњак, дриставец (Меркулова Очерки 41–42);

пов’язується також з рдесник (бот.) «Potamogeton L.», причому обидві форми розглядаються як результат деетимологізації псл. *nerstьnъ, оскільки обидві рослини часто ростуть у воді, і в їх заростях нереститься риба (Machek Jm. rostl. 89; ESJČ 510; пор. Bezlaj ESSJ I 113; SW I 571);

форма [дepec] виникла з [дépeсень] і под., можливо, під впливом назви дуже поширеної рослини ве́рес, яка також росте по вологих місцях;

бр. драсён «гірчак», п. drest, drzest «гірчак», ч. dresnek, схв. дресен, dresan, слн. drésen «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дересен «спориш, Polygonum aviculare L.»

де́ресень «Polygonum minus»

дересеня «Polygonum»

дереси́на

дря́сен «водяний перець, Polygonum hydropiper L.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
драсён «гірчак»	білоруська
drest «гірчак»	польська
drzest «гірчак»	польська
*dersьnъ	праслов’янська
*nerstьnъ	праслов’янська
завязный корень	російська
желудњак	сербохорватська
дресен	сербохорватська
drésen «тс.»	словенська
дристу́н	українська
dresnek	чеська
*drěsьnъ	?
*derstъ	?
*drěstъ	?
інші	?
дрестун	?
завязник	?
животный	?
корень	?
черевная	?
трава	?
дриставец	?
рдесник «Potamogeton L.» (бот.)	?
дepec	?
ве́рес	?

деря́бка «підмаренник чіпкий, Galium aparine L.» (бот.)

пов’язане з де́рти, очевидно, через чіпке стебло або через плоди з гачкоподібними щетинками;

пор. інші назви цієї рослини: укр. [липе́ць], р. [лепчи́ца, ли́пкая трава, липу́чка], ч. lipkáč, lepký rosmarýn, слц. lipkavec, вл. drapalca, болг. ле́пка, лепавец, схв. липавица, прилипача і под;

р. [деря́бка] «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня», [деря́бник] «колючий чагарник», п. dzierzbieniec, dzierzepnica (бот.) «Hamadryas»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ле́пка	болгарська
drapalca	верхньолужицька
dzierzbieniec «Hamadryas» (бот.)	польська
dzierzepnica «Hamadryas» (бот.)	польська
лепчи́ца	російська
ли́пкая трава	російська
липу́чка	російська
деря́бка «тс.; лісова малина та ін,; терка; черства хлібна скоринка; шерехата поверхня»	російська
липавица	сербохорватська
lipkavec	словацька
липе́ць	українська
деря́бник «колючий чагарник»	українська
lipkáč	чеська
де́рти	?
інші	?
лепавец	?
прилипача	?

дзе́рдзик «мересниця, гольян, Phoxinus percnurus (Pallas)» (іхт.)

очевидно, назва риби, що водиться в невеликих слабопроточних водоймах, у торфових болотах, пов’язана з п. dzerdza (бот.) «вероніка, Veronica L.», окремі види якої ростуть по болотистих луках, грузьких берегах річок та озер;

п. dzerdza є, очевидно, видозміною ботанічної назви rdest;

пор. іншу назву цієї самої риби – мересни́ця, також пов’язану з назвою трави [ме́рест], у заростях якої нереститься риба;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
dzerdza «вероніка, Veronica L.» (бот.)	польська
dzerdza	польська
іншу	?
ме́рест	?

дзьо́ха «дівчина, жінка»

запозичення з польської мови;

п. [dziocha] «дівчина», dziócha, dzioucha, dziowcha «тс.», зменш. [dzioszka, dziószka] є деформованим скороченням слова dziewucha, утвореного від dziewa «дівчина», відповідника до укр. ді́ва;

пор. інші експресивні форми, що виникли в польській мові з dziewucha: [dzieucha, dziaucha, dziwucha, dziosa];

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
dziocha «дівчина»	польська
ді́ва	українська
dziócha	?
dzioucha	?
dziowcha «тс.»	?
dzioszka	?
dziószka	?
dziewa «дівчина»	?
інші	?
dzieucha	?
dziaucha	?
dziwucha	?
dziosa	?

діробо́й «звіробій, Hypericurn perforatum L.» (Іванок)(бот.)

складне слово, утворене з основи іменника діра́ і основи бой-, пов’язаної з дієсловом би́ти;

назва зумовлена тим, що листки звіробою всіяні крапчастими залозками, які просвічують;

пор. інші назви цієї рослини: [дірка́ч, прозі́рник, звіробійник діравий], а також латинську номенклатурну назву H. perforatum, букв. «Г. поколотий»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

діробоєва́ті «родина звіробійних»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
діра́	?
бой-	?
би́ти	?
інші	?
perforatum	?
поколотий»	?
поколотий»	?

донка «пшениця-арнаутка, Triticum vulgare variet.» (бот.)

можливо, пов’язане з назвою р. Дон, пор. інше найменування цієї ж рослини куба́нка;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Дон	російська
інше	?

дрожа́чка «трясучка, Briza media L.» (бот.)

похідне утворення від [дрожа́ти];

назва зумовлена тремтінням колосків рослини, що звисають на тонких стеблах;

пор. інші її назви у слов’янських мовах, мотивовані тією ж ознакою: р. трясунка, ч. třeslice, [třaslačka], слц. traslica, схв. треслица, [трепетница, тресуља, тришлица], болг. [триперушка], а також нім. Zittergras;

бр. дры́жник, п. drżączka «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дры́жник	білоруська
триперушка	болгарська
Zittergras	німецька
drżączka «тс.»	польська
трясунка	російська
треслица	сербохорватська
traslica	словацька
třeslice	чеська
дрожа́ти	?
інші	?
třaslačka	?
трепетница	?
тресуља	?
тришлица	?

дуре́ць «волове око, Troglodytes parvulus» (орн.)

похідні утворення від основи дури́ти;

назва зумовлена, очевидно, особливостями поведінки чи характером співу птаха;

пор. інші його назви: [дуриба́ба, дури́бабка, дурихло́пчик, дури́світ, дуро́світ, зводі́й, облу́да, блу́дик];

Фонетичні та словотвірні варіанти

дури́льце

ду́рич

дурі́йчик «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дури́ти	?
інші	?

кру́пка «Draba L.» (бот.)

пов’язане з кру́па́, кру́пи́;

назва зумовлена, очевидно, зовнішнім виглядом насіння у деяких видів крупки – дрібних стручечків (Федченко–Флеров 477);

пор. іншу назву крупки [кашка];

р. бр. кру́пка;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
кру́пка	білоруська
кру́пка	російська
кру́па́	?
кру́пи́	?
іншу	?

кукурудзайка «шишкар, клест, Loxia L.» (орн.)

похідне утворення від [кукуру́дз] «шишка шпилькового дерева; качан кукурудзи»;

назва зумовлена тим, що птахи цього роду живляться переважно шишками шпилькових дерев (Птицы СССР 580);

як семантичну паралель пор. іншу назву цього птаха шишка́р;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
кукуру́дз «шишка шпилькового дерева; качан кукурудзи»	?
іншу	?

куля́вка «тернослива, Prunus insititia L.» (бот.)

похідне утворення від ку́ля;

назва зумовлена тим, що плоди терносливи мають кулясту форму (Флора України VI 288);

пор. іншу назву терносливи [ку́лька];

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ку́ля	?
іншу	?

курня́вка «порхавка, Lycoperdon (Tourn.) Pers.» (бот.)

похідні утворення від кури́ти(ся), курни́й;

назви зумовлені тим, що в зрілому стані порхавка легко лопається, викидаючи спори у вигляді диму, куряви (Зерова 154; Симоновић 285);

пор. інші назви порхавки: [димна губка, курна губка];

Фонетичні та словотвірні варіанти

ку́рявка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
кури́ти	?
ся	?
курни́й	?
інші	?

ку́рятник «спориш звичайний, Polygonům aviculare L.» (бот.)

похідне утворення від ку́ри;

назва зумовлена тим, що спориш охоче поїдають кури, як і гуси;

пор. інші назви споришу: [куряча трава, гусяча трава], р. [гуся́тник], бр. [гуся́тнік];

Фонетичні та словотвірні варіанти

ку́рячка

курячни́к «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
гуся́тнік	білоруська
гуся́тник	російська
ку́ри	?
інші	?

ку́славка «сікавиця, щипівка, Cobitis taenia L.» (іхт.)

похідне утворення від куса́ти;

назва зумовлена наявністю у сікавиці рухливих підочних колючок, якими можна поколоти пальці (Сабанеев 505);

пор. інші назви цієї риби: сікави́ця, [сіка́ч, сіку́нка, щіпавка], р. щипо́вка, [секун], бр. [щипавка, секач, секун], п. [siekierka], ч. слц. sekavec, болр. щипо́к, схв. seka, sekuš;

р. [куса́чка], слц. [kusak] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
щипавка	білоруська
секач	білоруська
секун	білоруська
siekierka	польська
щипо́вка	російська
куса́чка	російська
seka	сербохорватська
sekavec	словацька
kusak «тс.»	словацька
sekavec	чеська
куса́ти	?
інші	?
сіка́ч	?
сіку́нка	?
щіпавка	?
секун	?
щипо́к	?
sekuš	?

майо́ри «Zinnia L.» (бот.)

результат перенесення на квітку назви майо́р (офіцерське звання), зумовленого якимись позитивними асоціаціями вигляду рослини з зовнішністю офіцера;

пор. іншу назву цієї квітки [кавале́рчики];

р. майо́ры;

Фонетичні та словотвірні варіанти

майо́рці

майорчики «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
майо́ры	російська
майо́р (офіцерське звання)	?
іншу	?

маму́лити «бруднити, гидити»

афективне утворення, очевидно, пов’язане з мул;

пор. інші подібні дієслова з подвоєнням першого кореневого приголосного ба́бляти, ба́брати, по́рпати та ін;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мул	?
інші	?
ба́брати	?
по́рпати	?

мітли́ця «польовиця, Agrostis L.; [жарновець віниковий, Sarothamnus scoparius Wimm. Mak; віниччя, Kochia Roth. Mak; стоколос, Bromus L.; костриця лучна, Festuca pratensis Huds.; вівсюнець пухнастий, Avena pubescens; грястиця збірна, Dactylis glomerata L.; аїра, Aira L. Ж; метельник, Sparcium L. Ж; тонконіг, Poa L. Mak; пажитниця п’янка, Lolium temulentum L. Mak» (бот.)

псл. metьlica, похідне від metmla «віник»;

назва зумовлена тим, що колоски цих видів рослин здебільшого зібрані у волоть (мітелку), а також тим, що з них в’яжуть віники (мітли);

пор. інші назви хрінниці смердючої: [вінички, віничник];

р. мете́льник «метельник», метли́ца «метлюг», мя́тлик «тонконіг», [мете́лица] «аїра», [метёлка] «метлюг», [мeтлига] «тонконіг; метлюг звичайний», [метли́к] «тонконіг лучний, Poa pratensis, L.», [метли́чник] «метлюг звичайний», [метля́к] «мітлиця», [мятли́га] «тонконіг лучний», [мятли́ка] «мітлиця біла; тонконіг лучний», [мятли́ца] «тонконіг», бр. мятлі́ца «мітлиця; жарновець віниковий; [стоколос житній, Bromus secalinus L.]», мятлі́чка «метлюг», [мятла] «тс.», [мятлюг] «тс.; мітлиця; стоколос», [мятлюжок] «мітлиця», п. mietlica «мітлиця; [метлюг]», ч. metlice «метлюг; аїра», [metlica] «жарновець віниковий», слц. metlica «метлюг, [аїра]», нл. mjetła «метлюг», болр. [метлица] «тонконіг», [метли́к, метли́ка] «тс.», [метла́] «аїра, Aira capillaris»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

Viscum album L. Mak; костриця лучна Mak»

метелиця «мітлиця; хрінниця смердюча, Lepidium ruderale L.»

метелишник «хрінниця смердюча»

метелка «молочай кипарисовидний, Euphorbia cyparissias L.»

мете́лочки «хрінниця смердюча»

мете́льник «Sparcium L.»

метла «костриця лучна; солодушка звичайна, Hedisarum obscurum»«мітлиця; стоколос; костриця лучна; вівсюнець пухнастий; грястиця збірна; аїра Mak; тонконіг Mak; туніка, Tunica prolifera Scop. Mak»

метличи́ще «поле, заросле мітлицею»

метлюг «Apera Adans.; [мітлиця]»

метлю́га «мітлиця»

метлю́к «мітлиця звичайна, Agrostis vulgaris With.»

метлюх «мітлиця»

метлюха «тс.»

міте́льник «мітлиця Ж; жарновець віниковий Mák; віниччя Mak»

мітельниця «мітлиця звичайна»

мітла́

мітли́чина «мітлиця Ж; метельник Ж; метлюг звичайний, Apera spica venti Ж; жарновець віниковий Mak; віниччя Mak»

мітличка «етоколос»

мітло́чинє «мітлиця Ж; метельник Ж; метлюг звичайний Ж; жарновець віниковий Mak»

мотели́ця «аїра; якась отруйна рослина»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мятлі́ца «мітлиця; жарновець віниковий; [стоколос житній, Bromus secalinus L.]»	білоруська
mjetła «метлюг»	нижньолужицька
mietlica «мітлиця; [метлюг]»	польська
metьlica	праслов’янська
мете́льник «метельник»	російська
метли́ца «метлюг»	українська
мя́тлик «тонконіг»	українська
мете́лица «аїра»	українська
метёлка «метлюг»	українська
мeтлига «тонконіг; метлюг звичайний»	українська
метли́к «тонконіг лучний, Poa pratensis, L.»	українська
метли́чник «метлюг звичайний»	українська
метля́к «мітлиця»	українська
мятли́га «тонконіг лучний»	українська
мятли́ка «мітлиця біла; тонконіг лучний»	українська
мятли́ца «тонконіг»	українська
мятлі́чка «метлюг»	українська
мятла «тс.»	українська
мятлюг «тс.; мітлиця; стоколос»	українська
мятлюжок «мітлиця»	українська
metlica «жарновець віниковий»«метлюг, [аїра]»	українська
cлц. metlica «жарновець віниковий»«метлюг, [аїра]»	українська
метли́к	українська
метли́ка «тс.»	українська
метла́	українська
Aira capillaris»	українська
metlice «метлюг; аїра»	чеська
metmla «віник»	?
інші	?
метлица «тонконіг»	?

моли́біг «жайворонок»

складне слово, утворене з основ дієслова моли́ти та іменника бог;

назва пов’язана, очевидно, з тим, що жайворонок злітає високо в небо;

пор. іншу назву жайворонка [богасті́йник];

Фонетичні та словотвірні варіанти

мали́біжка

моли́біща «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
моли́ти	?
бог	?
іншу	?

мору́ха «порхавка, Calvatia gigantea Fr. (Bovista gigantea)» (бот.)

пов’язане з мори́ти як назва неїстівного (в зрілому стані) гриба;

пор. іншу його назву [морова губка];

р. [мортау́ха] «отруйний гриб»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

моро́ха

морю́ха «ТС.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мортау́ха «отруйний гриб»	російська
мори́ти (в зрілому стані)	?
іншу	?

моска́ль «чорноморсько-азовський анчоус, хамса, Engraulis encrasicholus L.» (іхт.)

запозичення з польської мови;

п. заст. moskal «рід дрібного оселедця», пов’язане з Moskal «росіянин»;

назва мотивується тим, що цю рибу завозили з Росії;

пор. іншу, її назву «російська сардинка»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
moskal «рід дрібного оселедця»	польська
moskal «рід дрібного оселедця»	?
Moskal «росіянин»	?
іншу	?
назву «російська сардинка»	?

мошна́ч «очиток їдкий, Sedum acre L.» (бот.)

похідне утворення від [мо́шна] «мошонка» (анат.);

назва зумовлена бульбоподібним виглядом потовщених коренів очитку;

пор. іншу його назву [шишкач] за тією ж ознакою;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мо́шна «мошонка» (анат.)	?
іншу	?

окуля́рник «кобра, Naja naja (N. tripudians)» (зоол.)

похідне утворення від окуля́ри;

пор. інші назви цієї змії: окуля́рна змія́ УРЕ, очко́ва змія́, а також р. очко́вая змея́, нім. Brillenschlangе (Brille «окуляри», Schlange «змія»);

назва зумовлена тим, що на спинній стороні розширеної частини тіла кобра має світлий малюнок у вигляді перевернутих окулярів;

п. okularnik, слц. okuliarnik «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Brillenschlangе	німецька
okularnik	польська
очко́вая змея́	російська
okuliarnik «тс.»	словацька
окуля́ри	?
інші	?
очко́ва	?
змія́	?

о́пар «нічний метелик, Phalaena» (ент.)

[опири́чка] «тс.; совка, Noctua L.» Ж, [во́пар] «(вид мурашки) Муrmica flava» ВеНЗн, ВеБ, [пи́риця] «метелик»;

пов’язане з упи́р «вампір», [опи́р] «упир, привид, кровопивця», [опири́ця] «привид»;

назви зумовлені народними уявленнями про зв’язок нічних метеликів з душами померлих, духами;

пор. інші назви нічного метелика: [смерть, смертка, смертний мотиль];

форми з початковим опар- відбивають вторинний зв’язок з па́рити, опа́рити (вважається, що коли метелик сяде на обличчя, то опарить: «опарила опариця»);

Фонетичні та словотвірні варіанти

опарелиця

опариця

опери́ця

опири́ця «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
упи́р «вампір»	?
опи́р «упир, привид, кровопивця»	?
опири́ця «привид»	?
інші	?
опар-	?
па́рити	?
опа́рити (вважається, що коли метелик сяде на обличчя, то опарить: «опарила опариця»)	?

осета́р «щиглик, Carduelis carduelis L. Шарл. (Fringilla carduelis Г)» (орн.)

пов’язане з [осе́т] «осот»;

назва зумовлена тим, що щиглик селиться коло осоту й живиться його насінням;

пор. іншу назву щиглика [будяшник], пов’язану з будя́к;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
осе́т «осот»	?
іншу	?
будя́к	?

о́січ (бот.)(у сполученні [о. альоесова] «водяний різак алоевидний, Stratiotes aloides L.»)

похідне утворення від сі́кти́;

назва зумовлена колючим по краях листям рослини, здатним поранити тіло людини;

пор. інші назви цієї рослини: різа́к, тілорі́з;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сі́кти́	?
інші	?
тілорі́з	?

сіри́ця «біловус стиснутий, мичка, Nardus stricta L.» (бот.)

похідне утворення від сі́рий;

назва зумовлена сіруватим кольором зрілої трави мички;

пор. інші назви мички: [сивець, сивиця, сивушка, синюх, синюха], р. [сиве́ц], бр. сіве́ц;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сириця

сіроха «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сіве́ц	білоруська
сиве́ц	російська
сі́рий	?
інші	?

сіроги́ря «іволга, Oriolus galbula L. (O. oriolus)» (орн.)

неясне;

пояснюється (ВеНЗн 77) як звуконаслідувальне утворення за звучанням співу, що нагадує слова посі́ру, ги́ру;

пор. інші назви того самого птаха і́волга, п. wilga, лат. oriolus, що так само тлумачаться (Urania Tierr. V 384) як звуконаслідувальні;

за іншим тлумаченням (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 219) перший компонент назви пов’язується з основою прикметника сі́рий;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сірогіря «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
oriolus	латинська
wilga	польська
посі́ру	?
ги́ру	?
інші	?
сі́рий	?

смочи́дерев (бот.)(у сполученні с. дракове́ць «драцена, драконове дерево, Dracaena draco L.» Нед)

запозичення з польської мови;

п. smoczydrzew «тс.» утворене з прикметника smoczy «драконовий», похідного від smok «дракон», якому відповідає укр. [смок] «тс.», та іменника drzewо «дерево»;

назва зумовлена подібністю властивості до згортання червоного соку стебла драцени з тим, як, за грецькими міфами, у смолу зсідається кров дракона;

як семантичні і словотвірні паралелі пор. інші назви драцени: драко́нове де́рево, р. драце́на драко́новая, п. smokowe drzewo, smocze drzewo, smokiew, smokowiec, схв. дракоња крв, змаjева крв, змаjевац, нім. Blutbaum (букв. «криваве дерево»), Drachenbaum (букв. «драконове дерево»);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Blutbaum (букв. «криваве дерево»)	німецька
smoczydrzew «тс.»	польська
smokowe	польська
драце́на драко́новая	російська
дракоња крв	сербохорватська
смок «тс.»	українська
smoczy «драконовий»	?
smok «дракон»	?
drzewо «дерево»	?
інші	?
smokiew	?
smokowiec	?
змаjева крв	?
змаjевац	?
Drachenbaum (букв. «драконове дерево»)	?

сні́жник «м’якотілка, Cantharis L.» (ент.)

пов’язане зі сніг;

назва мотивується тим, що личинки м’якотілкових у відлигу часто зустрічаються на снігу;

як семантичну паралель пор. іншу назву цих жуків сні́жні черв’яки́;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сніг	?
іншу	?

со́со́нка «хвощ, Equisetum L.» (бот.)

похідне утворення від со́сна́ або результат перенесення на ці рослини назви со́со́нка «маленька сосна»;

назва зумовлена подібністю хвоща і водяної сосонки до сосни;

пор. інші назви хвоща: [яли́нка, яли́чка, смерічка];

бр. [сасо́нка] «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

водяна со́сонка «Hippuris L.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сасо́нка «тс.»	білоруська
со́сна́ або результат перенесення на ці рослини назви со́со́нка «маленька сосна»	?
інші	?

суни́ці «Fragaria L.» (бот.)

псл. *sǫnica, утворене за допомогою префікса sǫ- «су-» від nicь «обернений униз», nіknǫti «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (букв. «поникла, нахилена до землі ягода»);

пор. інші назви суниці [поземка, позьомка, землянка, земляника] Mak, а також р. земляни́ка, п. poziomka, схв. [jaгода-поземљух(ш)а, поземљух(ш)а], зумовлені тим, що її плоди никнуть до землі;

менш імовірним є зв’язок з дінд. śōṇaḥ «червоний», śōṇitam «кров, смола дерева» (Потебня РФВ 1885/4, 283; Rozwadowski RO 1, 94; Schuster-Šewc 1378; Petersson PBrB 40, 87);

недостатньо обґрунтовані інші етимології: виведення з *samonika, зіставлюваного з р. сам і возни́кнуть «виникнути», букв. «яка сама виникає» (Преобр. І 607);

зіставлення з лтс. sûna(s) «мох», sûnûkslis «наривчик, пузирчик», букв. «ягода, що росте в моху» (Endzelin RSl 10, 221; Schuster-Šewc ZfSl 1961/3, 380), з гр. ϰύων«собака», лтс. suns «тс.», р. су́ка «сука», букв. «собача ягода» (Погодин Следы 274–275; Schrader Reallexikon I 85), з дінд. śunám «ріст, процвітання», лит. šaũnas «славний, доблесний», šaunùs «тс.» (Iljinskij PF 13, 503–504);

р. [суни́ца (суни́ка)] «суниці» (з бр.?), бр. суні́цы, суні́ца, п. [sunica, sumnica, sonica, sonycia], нл. sunica, полаб. saunaićă «тс.», болг. [зу́ница] «малина», схв. су̀ница «тс.», [сунице] «суниці лісові»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

сониця

сонни́ця

сунєчник «тс.»

суниня «суниці лісові, Fragaria vesca L.»

суни́ця

суничкова́тий (у сполуці [суничкова́та конюши́на] «конюшина суницевидна, Trifolium fragiferum L.»)

суни́чник

суни́чник «тс.; ділянка землі, на якій ростуть суниці»

сунишник

суні́шник

шуни́ця «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
суні́цы	білоруська
зу́ница «малина»	болгарська
ϰύων «собака»	грецька
śōṇaḥ «червоний»	давньоіндійська
śunám «ріст, процвітання»	давньоіндійська
sûna(s) «мох»	латиська
suns «тс.»	латиська
šaũnas «славний, доблесний»	литовська
sunica	нижньолужицька
saunaićă «тс.»	полабська
poziomka	польська
sunica	польська
sumnica	польська
sonica	польська
sonycia	польська
*sǫnica	праслов’янська
земляни́ка	російська
сам «виникнути»	російська
возни́кнуть «виникнути»	російська
су́ка «сука»	російська
суни́ца «суниці» (суни́ка)] (з бр.?)	російська
jaгода-поземљух(ш)а	сербохорватська
поземљух(ш)а	сербохорватська
су̀ница «тс.»	сербохорватська
суні́ца	українська
сунице «суниці лісові»	українська
sǫ- «су-»	?
nicь «обернений униз»	?
nіknǫti «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (букв. «поникла, нахилена до землі ягода»)	?
інші	?
śōṇitam «кров, смола дерева»	?
*samonika	?
sûnûkslis «наривчик, пузирчик»	?
šaunùs «тс.»	?

суровика

похідне утворення від суро́вий (‹ др. суровыи «сирий, неварений»);

пор. інші назви цього гриба: [сирюшка, сирої́дка, сирої́жка, сирової́дка], р. [сурове́жка] «гриб сироїжка», сырое́жка «тс.»;

назви грибів зумовлені тим, що їх їдять сирими;

Фонетичні та словотвірні варіанти

суровичка «Agaricus ruber DC. (сироїжка, Russula)» (бот.)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
сурове́жка «гриб сироїжка»	російська
суро́вий (‹ др. суровыи «сирий, неварений»)	?
інші	?
сырое́жка «тс.»	?

ко́вта́ч «дятел зелений, Picus (viridis L.); дятел великий, строкатий дятел, Dryobates major L. Шарл, ВеУг, ВеНЗн, ДзАтл II; повзик, Sitta europaea L. Ж» (орн.)

назви, пов’язані з [ко́вта́ти] «бити, стукати» і зумовлені тим, що дятел стукає дзьобом по дереву, здобуваючи собі поживу або видовбуючи дупло для гнізда (Воїнств.–Кіст. 214, 219; Птицы СССР 379–380, 383–384);

пор. інші, подібні з семантичного погляду назви цього птаха: [товкач, потовкач, довбало, довбар, подовбидерево, клюйдерево, дзюбдерево, дзюбодерево, дзьо́бавка, дзьоба́к] тощо;

перенесення цієї назви на повзика викликане тим, що він часто моститься в старих гніздах дятлів (Птицы СССР 526–527);

менш переконливе пояснення назви дятла як результату метатези в слові товкач, зближеному вторинно з ковта́ти (Булаховський Вибр. пр. III 236);

Фонетичні та словотвірні варіанти

ковтаниць

ковтани́ця «дятел»

ковтанка

поко́втач «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ко́вта́ти «бити, стукати»	?
інші	?
товкач	?
потовкач	?
довбало	?
довбар	?
подовбидерево	?
клюйдерево	?
дзюбдерево	?
дзюбодерево	?
дзьо́бавка	?
дзьоба́к	?
товкач	?
ковта́ти	?

ковшинка «вид грибів [паршивка], Peziza ciborioides Hoffm.» (бот.)

пов’язане з [ковш] «ківш»;

назва зумовлена чашоподібною формою гриба (Словн. бот. 416; Симоновић 346);

пор. інші його назви: р. чашечник (від чашка), схв. чашаста гљива (букв.) «чашоподібний гриб», нім. Becherpilz (букв.) «чаша-гриб», Napfpilz (букв.) «мискагриб»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Becherpilz «чаша-гриб» (букв.)	німецька
чашечник (від чашка)	російська
чашаста гљива «чашоподібний гриб» (букв.)	сербохорватська
ковш «ківш»	?
інші	?

ко́гу́т «тетеря, Lyrurus tetrix L. (Tetrao tetrix L.)» (орн.)

результат перенесення на тетерю назви [ко́гу́т] «півень», викликаної зовнішньою подібністю цього птаха з ряду курячих до курей (Воїнств.– Кіст. 23–24; Птицы СССР 174);

як семантичні паралелі пор. інші назви тетері: [дика курка, когу́т дикий, дикий півень], нвн. Birkhahn (букв. «березовий півень»);

п. [kogut], ч. [kohout], слц. [kohút] «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

когути́ця «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Birkhahn (букв. «березовий півень»)	нововерхньонімецька
kogut	польська
kohút «тс.»	словацька
kohout	чеська
ко́гу́т «півень»	?
інші	?

коза́ «великий норець, Соlymbus cristatus L. (Podiceps eristatus Ь.)» (орн.)

очевидно, результат перенесення назви тварини коза́, зумовленого тим, що парний чуб норця скидається на роги кози;

пор. інші назви птаха: [пірни́коза, пурни́коза];

п. [koza] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
koza «тс.»	польська
коза́	?
інші	?

коняти́ч «цирцея звичайна, Circea lutetiana L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з конячий «кінський; такий, як у коня», коня́тина «конина», похідними від кінь;

мотивація назви, словотвір і наголос не зовсім ясні;

пор. іншу назву рослини [коняче зілля];

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
конячий «кінський; такий, як у коня»	?
коня́тина «конина»	?
кінь	?
іншу	?

чаба́ник «плиска біла, Motacilla alba L.» (орн.)

утворене лексико-семантичним способом від *чаба́ник «малий вівчар»;

пор. інші назви птахів, пов’язані з фахом людей: вівча́рик, пасту́х, пого́нич тощо;

Фонетичні та словотвірні варіанти

чаба́нчик

чоба́ник «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*чаба́ник «малий вівчар»	?
інші	?
вівча́рик	?
пасту́х	?
пого́нич	?

чмеле́ний «очманілий»

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане із чмель (бот.) «цмин», пор. іншу назву рослини головокру́т;

Фонетичні та словотвірні варіанти

зачмели́ти «оглушити, приголомшити»

причмели́ти «приголомшити, спантеличити»

причмили́ти «оглушити»

чмале́ний «чмелений, очманілий?, [туманний, темний, каламутний; понурий Нед; сильний (про бурю) Бі], [несамовитий] Она»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
чмель «цмин» (бот.)	?
іншу	?

чорнота́ль «чорнолоз, Salix pentandra L.» (бот.)

складне утворення, що виникло на основі словосполучення чо́рний тал, де тал «порода вербових з темним (коричневим) забарвленням кори»;

пор. інші назви рослини: укр. чорноло́з, схв. пепељива врба або назву іншого виду цієї родини: р. белота́л;

р. чернота́л;

Фонетичні та словотвірні варіанти

черноталь «тс.»

чорнотал «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
белота́л	російська
чернота́л	російська
пепељива врба	сербохорватська
чорноло́з	українська
чо́рний тал	?
тал «порода вербових з темним (коричневим) забарвленням кори»	?
інші	?

чупак «костогриз, Coccothraustes coccothraustes L.» (орн.)

віддієслівне утворення, пов’язане з [чу́пкати] «бити, тупати ногами; (тут) видавати голосні звуки»;

назва мотивується характерною ознакою птаха, стукотом, що виникає, коли він розламує своїм масивним дзьобом кістки ягід, насіння, горіхи;

пор. іншу його назву: костогри́з, горіхої́д, черешня́к;

можливо, птаха названо також у зв’язку з його характерним співом, набором тріскучих звуків;

Фонетичні та словотвірні варіанти

чупка́р «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
чу́пкати «бити, тупати ногами; (тут) видавати голосні звуки»	?
іншу	?
горіхої́д	?
черешня́к	?

цьмічок «землерийка, Sorex araneus» (зоол.)

неясне;

пор. інші етимологічно темні назви цієї тварини [дзюрдз, жджок, зьджьок];

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
інші	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України