ІНФОРМУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
інформува́ти
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. informíeren «повідомляти, навчати», Informatión «інформація», фр. informer «повідомляти», information «інформація, розслідування» походять від лат. īnformo «надаю форму, створюю уявлення про щось, зображаю» (īnformātio «тлумачення, роз’яснення», īnformātor «той, хто роз’яснює»), яке складається з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова formo «надаю форму, створюю», пов’язаного з іменником forma «форма»;
р. информи́ровать, бр. інфармава́ць, п. вл. informować, ч. informovati, слц. informovať, болг. информи́рам, м. информи́ра, схв. информи́рати, слн. informírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інформа́нт
інформа́тор
інформа́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інфармава́ць | білоруська |
| информи́рам | болгарська |
| informować | верхньолужицька |
| īnformo «надаю форму, створюю уявлення про щось, зображаю» (īnformātio «тлумачення, роз’яснення», īnformātor «той, хто роз’яснює») | латинська |
| in- «в-, на-, при-» | латинська |
| formo «надаю форму, створюю» | латинська |
| forma «форма» | латинська |
| īnformātio | латинська |
| īnformātor | латинська |
| информи́ра | македонська |
| Informatión «інформація» | ненецька |
| informíeren «повідомляти, навчати» | німецька |
| informować | польська |
| информи́рати | сербохорватська |
| informovať | словацька |
| informírati | словенська |
| informer «повідомляти» | французька |
| information «інформація, розслідування» | французька |
| informovati | чеська |
| информи́ровать | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України