ІНТУЇТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

інтуї́ція

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Intuitión, intuitív, фр. intuition, intuitif, англ. intuition, intuitive походять від слат. intuitio «споглядання», intuitīvus «споглядальний», пов’язаних з дієсловом intueor «уважно дивлюся, звертаю увагу», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова tueor «дивлюся, споглядаю» неясної етимології;
р. болг. интуи́ция, бр. інтуі́цыя, п. intuicja, ч. intuice, слц. intuicia, вл. intuicija, м. схв. интуи́ција, слн. intuícija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

інтуїтиві́зм
інтуїтиві́ст
інтуїти́вний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
intuition англійська
інтуі́цыя білоруська
интуи́ция болгарська
intuicija верхньолужицька
in- «в-, на-, при-» латинська
tueor «дивлюся, споглядаю» латинська
интуи́ција македонська
Intuitión німецька
intuitív німецька
intuicja польська
интуи́ция російська
интуи́ција сербохорватська
intuitio «споглядання» середньолатинська
intuitīvus «споглядальний» середньолатинська
intueor «уважно дивлюся, звертаю увагу» середньолатинська
intuicia словацька
intuícija словенська
intuition французька
intuitif французька
intuice чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України