ІНТУЇТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
інтуї́ція
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Intuitión, intuitív, фр. intuition, intuitif, англ. intuition, intuitive походять від слат. intuitio «споглядання», intuitīvus «споглядальний», пов’язаних з дієсловом intueor «уважно дивлюся, звертаю увагу», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова tueor «дивлюся, споглядаю» неясної етимології;
р. болг. интуи́ция, бр. інтуі́цыя, п. intuicja, ч. intuice, слц. intuicia, вл. intuicija, м. схв. интуи́ција, слн. intuícija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтуїтиві́зм
інтуїтиві́ст
інтуїти́вний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| intuition | англійська |
| інтуі́цыя | білоруська |
| интуи́ция | болгарська |
| intuicija | верхньолужицька |
| in- «в-, на-, при-» | латинська |
| tueor «дивлюся, споглядаю» | латинська |
| интуи́ција | македонська |
| Intuitión | німецька |
| intuitív | німецька |
| intuicja | польська |
| интуи́ция | російська |
| интуи́ција | сербохорватська |
| intuitio «споглядання» | середньолатинська |
| intuitīvus «споглядальний» | середньолатинська |
| intueor «уважно дивлюся, звертаю увагу» | середньолатинська |
| intuicia | словацька |
| intuícija | словенська |
| intuition | французька |
| intuitif | французька |
| intuice | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України