ІНТРИГА — ЕТИМОЛОГІЯ
інтри́га
запозичення з французької мови;
фр. intrigue «інтрига, підступи; любовний зв’язок» (intrigant, intriguer) походить від іт. intrigo «інтрига, підступи», пов’язаного з intrigare «плутати», яке походить від лат. intrīcāre «заплутувати, збивати з толку», утвореного з прийменника in «в, на, при» та іменника tricae «дурниці, труднощі», пов’язаного з дієсловом torquere «повертати, згинати»;
р. болг. интри́га, бр. інтры́га, п. intryga, intrygować, ч. intrika, слц. вл. intriga, м. интрига, схв. нтрига, интри́га, слн. intríga;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтрига́н
інтрига́нство
інтригува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інтры́га | білоруська |
| интри́га | болгарська |
| intriga | верхньолужицька |
| intrigo «інтрига, підступи» | італійська |
| intrigare «плутати» | італійська |
| intrīcāre «заплутувати, збивати з толку» | латинська |
| in «в, на, при» | латинська |
| tricae «дурниці, труднощі» | латинська |
| torquēre «повертати, згинати» | латинська |
| интрига | македонська |
| intryga | польська |
| intrygować | польська |
| интри́га | російська |
| ùнтрига | сербохорватська |
| интри́га | сербохорватська |
| intriga | словацька |
| intríga | словенська |
| intrigue «інтрига, підступи; любовний зв’язок» (intrigant, intriguer) | французька |
| intrika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України